Автор: anti-colorados
Загалом тут нема нічого нового, і ми це знаємо з найпершого дня широкомасштабної фази війни, яка почалася саме з ракетних ударів, у тому числі й по столиці. Проте саме цей і минулий удари з безліччю загиблих мирних жителів прямо вказують на те, що йдеться виключно про терористів, а тому всі, хто причетний до масового терору, підлягають знищенню. Це не тільки моя власна думка, а й старий добрий принцип «З терористами не домовляються, терористів знищують».
Ну, а за фактом просто зараз ми спостерігаємо той момент, коли наша ППО витратила всі ракети, здатні уражати ті самі «Іскандери-М» та їхні північнокорейські аналоги, а також «Циркони». Знову ж таки, цей висновок напрошується з наданої ВПС статистики. Переважну більшість крилатих ракет вдалося збити. Те ж саме і з дронами, хоча вважаю, що саме через відсутність засобів перехоплення балістики довелося вносити корективи і в інші сегменти ППО. Кожен може сам здогадатися, про що тут ідеться. Можна не сумніватися в тому, що ворог в курсі такого стану справ і намагатиметься завдати якомога більшої шкоди Києву, бо для нього зараз відкрилося вікно можливостей.
Ну, якщо вже йдеться про військових, то мої власні спостереження, які поки що не можна висловлювати публічно, кажуть про те, що всіх необхідних заходів, спрямованих на мінімізацію можливої шкоди саме Силам оборони у зв’язку із ситуацією, було вжито. Поки ситуація виглядає саме так, як це було поточної ночі, всім слід вживати можливих заходів для того, щоб перебувати в безпеці, доки йде атака. Тим більше що такі речі не відбуваються раптово і сповіщення надходить адекватно і своєчасно.
Подальші міркування будуть у стилі старого анекдоту, коли на вірменське радіо прийшло запитання, чи можна займатися сексом на центральній площі Єревана. Радіо відповіло: «Можна, але не треба. Перехожі дістануть порадами». Зрозуміло, що ніхто моїх порад не питав і нікому вони не потрібні, але це будуть не поради, а такі собі міркування про те, що робити в цій ситуації. Для цього як камертон нагадаю стару історію, яка співзвучна обставинам, що склалися.
Справа була вже досить давно, а саме у 332 році до нової ери. Александр Македонський рухався до Єгипту вздовж узбережжя Середземного моря для того, щоб забезпечити собі фланги для основної битви з Персією, яка влаштувала вирвані роки всьому еллінському світу. Він уже мав яскраві перемоги над перськими військами, але генеральна битва була ще попереду. Тим часом він готував цю битву виведенням із гри васалів, союзників та партнерів персів, які могли дати противникові свободу маневру.
Слава його перемог ішла попереду нього, і більшість міст приймали умови відмови від персів та підкорення йому без бою. Так було доти, доки він не натрапив на Тир. Це було старе, добре укріплене фінікійське місто, знамените своїми технологіями і сильним флотом. Містяни були вкрай незалежними і мали на те повні підстави. Майже тисячу років їх ніхто не міг підкорити тому, що місто розташовувалося на острові, майже за кілометр від берега, і всередині його була добре укріплена гавань. А через те що в корабельних справах тиряни були попереду всієї планети, а захопити місто без флоту було неможливо, то об них ламали зуби всі вороги.
А далі сталося те, чого можна було легко уникнути. Александр запропонував стандартні умови приєднання до його імперії й загалом не планував влаштовувати там баталій, пройшовши місто транзитом у напрямку Єгипту. Але тиряни стали довго крутити кормою, що було передбачувано, і тоді Александр вирішив обмежитися символічним жестом приєднання Тира, а саме – запросив місцевих правителів і жерців принести жертвопринесення в центральному храмі Мелькарта (Геракла, чиїм нащадком вважав себе Александр). Загалом там пішла серія непорозумінь, і зрештою тиряни вбили і скинули зі стін у море послів Александра на очах його армії. Це було не за поняттями на той час, коли посли вважалися недоторканними, і почалася бійка.
(Далі буде)
Скинули поСлів?