Коли обламують роги

Уперше опубліковано: 10.07.2022

Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

Продовження вчорашньої теми щодо Казахстану. Нам звідти надіслали невеликий ескіз того, що насправді відбувається, принаймні, як це виглядає для простого мешканця країни, і, можливо, цей погляд дасть розуміння всієї картини подій. Але перед цим просто згадаємо, що відбувалося в Казахстані ще взимку, з висадкою мордорських десантників та іншого, що наводило на думку, що Казахстан ліг під москву ще щільніше, ніж Білорусь, а насправді все виявилося трохи інакше.

Справа в тому, що нафтові родовища і взагалі все, що стосується видобутку корисних копалин, розвивається за рахунок іноземних інвестицій, причому саме заліських інвестицій там практично немає. Натомість там активно працюють компанії з Китаю, США, Великої Британії, Нідерландів тощо. Причому вони зовсім не втручаються в політичне життя країни, на відміну від орків, які завжди починають свою діяльність у будь-якій країні з купівлі політичних діячів чи партій, через які маніпулюють політичним життям країни.

Очевидно, що західні інвестори зав’язані на проєктах, які передбачають збут нафти до Європи і загалом – у західному напрямку, а Китай інвестував у проєкти, які розгорнуто в бік його кордонів. Тому саме в Казахстані і західні, і китайські інвестори дотримуються статус-кво і намагаються не псувати одне одному життя. А у москви завжди одна й та сама тактика – хаос скрізь, де під неї не хочуть прогинатися. Тому всюди, де з тих чи інших причин уже настав хаос чи ситуація сповзає до нього, слід шукати руку москви та відбитки її брудних пальців.

Отже, з початком війни путін спробував мобілізувати своїх «союзників» в ОДКБ для того, щоб ті надали йому військово-технічну допомогу або активно, разом з особовим складом, виступили на боці мордору. Але саме другий варіант взагалі ніхто не став розглядати, окрім Луки, та й то – він досі грає у «смичка». Воно й зрозуміло, адже в такому разі він розуміє, що розв’яже ЗСУ руки, після чого вглиб території Білорусі, кілометрів на 50–60, буде завдано ударів по військовій інфраструктурі, яка нас уже дістала ще з лютого.

А, між іншим, під удар потраплять не лише аеродроми, з яких завдаються удари по Україні, й не лише скупчення військ, а й нафтобази та Мозирський НПЗ. Все це горітиме ще краще, ніж у Брянську. Але військово-технічну допомогу Лука надає в повному обсязі. І путін був упевнений у тому, що Казахстан як мінімум вчинить так само, але цього не сталося. Ми цього не знаємо, але насправді москва доклала багато зусиль для того, щоб змусити Токаєва дати хоча б техніку та боєприпаси.

Інцидент на «економічному форумі» був аж ніяк не раптовим, а являв собою лише вершину айсберга. Замість того щоб прогнутися і постачати залізо путіну, Токаєв провів зустріч із Шарлем Мішелем, де зазначив, що Казахстан може замістити нафту із залісся своєю. Зрозуміло, що ця заява не залишилася без наслідків, і коли москва перекрила трубопровід, із Казахстану заявили, що шукатимуть інші маршрути постачання нафти на Захід. На це відразу відреагував Пєсков, сказавши щось у стилі: «Ну-ну, пошукайте, а ми – подивимося!»

Але тут треба розуміти ось що. Уряд Казахстану лише озвучує ті чи інші наміри, а виходять вони від власників компаній, які видобувають і постачають нафту в західному напрямку, а це США, Велика Британія та Нідерланди. Коли враховується цей чинник, усе стає на місце. Проте путін, як завжди, вирішив зіграти в «божевільного Івана», мовляв: «Так, ми офігіли, і що ви з цим зробите?» Але кажуть, що неофіційними каналами до москви вже пішло повідомлення про те, що Казахстан поважає суверенітет федерації і не сумнівається в тому, що рішення суду, який зупинив нафтопровід до Новоросійська, прийнято справедливо і правильно. Тільки от у Казахстану є власні суди, які можуть винести справедливі і правильні рішення щодо нафтопроводів, якими йде нафта з мордору до Китаю.

Тож ситуація розвивається стрімко, і за нею варто спостерігати окремо. Але найголовніше тут полягає в тому, що звичне бикування путіна вже не справляє колишнього враження. Йому починають обламувати роги скрізь, навіть у донедавна дружньому Казахстані.