Інший ракурс нічної атаки (Частина 3)

Автор: anti-colorados

Але наскільки можна зрозуміти, погано було з балістикою та «Цирконами», а крилаті та керовані ракети було збито майже всі. Були збито всі «Калібри» і переважну кількість дронів. Про що це говорить – усім зрозуміло, і робити на цьому акцент просто нема сенсу. Натомість кияни сьогодні бачили наслідки прильотів, і переважна їхня частина була саме по житловій забудові. Є непрямі дані щодо того, що наша розвідка отримала дані про те, куди ворог битиме цілеспрямовано, і там було вжито необхідних заходів.

Однак значна частина прильотів мала рандомний характер, і це можна розцінювати як елемент чистого терору. Таке робиться для того, щоб викликати паніку й хаос серед мирного населення. Скажімо так, не вдалося. На цю тему мені вдалося поспілкуватися з кількома знайомими людьми, і всі в один голос говорять про те, що час масово валити по москві – настав. Там наявна маса «центрів прийняття рішень», удари по яких обіцяє і смакує прутін, тож якщо там щось зіб’ють або відхилять РЕБом і воно прилетить по чомусь іншому – не біда, лапті повинні відчувати те, що ми відчували цієї ночі. Просто нагадаємо, що після бомбардувань Лондона Черчілль зібрав усе, що в нього було, і влаштував бомбардування Берліна. Настав час і нам звернутися до історичного досвіду.

Мені вже нема чого їм заперечити, а свою думку як юриста з десятиліттями практики можу сказати таку. До останнього часу я вважав, що ідеальним був би варіант упіймання прутіна живим для того, щоб за вуха притягнути його до суду. Причому не в Гаагу, а в наш, можливо, спеціально створений військовий трибунал. Але тепер схиляюся до думки про те, що настав час завдати удару по Валдаю. Безумовно, там є бункер і так прутіна не дістанеш, але це буде чорна мітка від України, а лисий матиме коричневу мітку після першого ж гучного звуку. А загалом, напевно, час відпрацьовувати якусь оперативну комбінацію у стилі Ізраїлю, який ліквідовує керівників терористичних організацій за першої нагоди, коли ті припустяться помилки.

Просто вирок цьому упирю вже нічого не вирішує. Цю нікчему слід зачистити, як Усаму чи інших лідерів терористичних рухів. Причому за першої ж нагоди і незважаючи на те, які обставини розкриють його для удару. І ні, не обов’язково це має бути ракета чи щось таке, хоч і ракета могла б виявитися дуже доречною. Він усе ще вилазить зі своїх нір, хоча й робить це дедалі рідше. Але знову ж таки, історія каже, що Клаус фон Штауфенберг таки зміг занести в бункер до Гітлера вибуховий пристрій, і це свідчить про те, що недосяжних цілей не буває.

Когось дістають пейджером, когось – чимось смачним, але тут головне – прийняти рішення на ліквідацію, а фахівці у нас дуже винахідливі. Достатньо згадати операцію «Павутина». Так, її було реалізовано не в повному обсязі, але тут важливим є сам факт того, що вона досягла мети, хоч і частково. Головне – рушити цим шляхом, а там – знайдуться ходи, виходи, засоби і можливості. Тим більше що в оточенні фюрера зростає кількість персонажів, які мріють отримати «зелену» і виринути з безодні воєнних злочинів, за що вони здадуть лисого недоноска без тіні сумнівів.

Словом, сьогоднішня атака, а точніше – терористична її складова, дала прямо протилежний ефект. Людей, які готові переступити через гуманізм і розібрати фюрера голими руками, стало набагато більше, і жодні молитви та свічки, в яке б місце він їх не встромив, уже не допоможуть. Ну, а в той час, поки прутін виконував свій акт терору, Сили оборони завдали вкрай болісних зустрічних ударів по курнику. Але це вже – інша історія.