Автор перекладу: Світлана
Довгий час усе, що стосувалося діда Донні, являло собою просто класичний приклад дихотомії. Справді, його називають феноменальним переговорником – але всі важливі переговори на посаді президента він відверто провалив. Його називали успішним бізнесменом – але будь-якого представника бізнесу, що пережив шість банкрутств і визнаний судом як податковий шахрай, можна назвати як завгодно, тільки не успішним бізнесменом. Та є два моменти, які вносять логіку в усі ці твердження і практично знімають суперечність.
Так, наприклад, якщо йдеться про мистецтво переговорів, то тут треба розуміти їхню мету. Якщо сторонній спостерігач сам її призначає з якихось загальних принципів, це його проблеми. У кожному з таких випадків достатньо лише припустити, що мета переговорів відрізняється від тієї, яку собі сформулювала публіка, і результати можуть виявитися іншими. Наприклад, якщо на чільне місце ставилося особисте збагачення, то іншими інтересами можна легко пожертвувати, бо вони не були метою, а слугували інструментом для її досягнення.
Поїздка на Близький Схід прояснила цю ситуацію до різі в очах. Тому якщо хтось поставить запитання про те, чи вдалим виявилося турне Додіка країнами Затоки, одразу потрібно уточнити: для кого? Якщо йдеться про нього особисто, то він звідти повернувся весь у шоколаді та кокосовій стружці, ну, а ті телепні, які вважали, що він поїхав встановлювати мир на Близькому Сході, тепер уважно розглядають власні руки, а особливо – середній палець.
А щодо нього як успішного бізнесмена, то тут теж треба врахувати важливий чинник. Ось просто зараз він справді успішний бізнесмен, бо для успіху його бізнесу потрібні президентські повноваження. Ще з часів Енді Такера відомо, що наймайстерніші способи заробляння грошей завжди пов’язані з повітрям. Тобто, за великим рахунком, гроші можна взяти з повітря, якщо знаєш, як це зробити, і Додік знає.
Кілька днів тому ми припустили, що його заява про готовність насипати нову порцію тарифів на Європу зумовлена не тим, щоб повернути в Америку робочі місця, і боже борони, його не цікавлять інтереси голоти, просто фокус, який він провернув на початку квітня, приніс його сім’ї та друзям величезні гроші якраз із повітря, – а тим, що цей дослід час повторити. Чому б і ні?
Але така схема була неможливою, поки він не мав президентських повноважень, адже тільки президент США може обвалити біржу, а потім – відновити, і тільки він знає, зробить він «відновну» заяву чи ні, а якщо зробить – то коли. Ті, кому він розповів схему, просто на раз-два стають мільярдерами. Точніше, вже стали у квітні, але як відомо, апетит приходить під час їди, і щось подібне просто повинно було повторитися.
Просто треба було зачекати, щоб побачити, чи буде на це чиясь реакція, – її не виявилося, а отже, можна діяти далі. Тому коли він грізно заявив про тарифи, ми одразу написали, що це схематоз і що за цим буде відкат, і він таки пішов. Трумп знову заявив про відстрочку тарифів, а преса одразу написала про те, що акції, що впали напередодні, різко пішли вгору. Тож Енді Такер нервово курить осторонь, дивлячись на такі комбінації діда.