Авторка перекладу: Світлана

Як уже було сказано раніше, сьогодні вночі Сили оборони України завдали важкого удару по НПЗ, розташованому в населеному пункті Слов’янськ-на-Кубані, хоча, можливо, натуральне ім’я пункту – Кубанськ-на-Слов’яні, але на кінцевий результат це ніяк не впливає. Станом на після полудня заводик продовжував тішити публіку насиченими тонами чорного диму, ну, а милуватися цим видовищем цілком могли глядачі більше ніж за 100 кілометрів від Кубанська. Але, як виявилося, цей НПЗ сьогодні не вів партію соло у плані пожежі, а виконував дует разом із Ярославським НПЗ. Туди прилітає вже не вперше, і тому є сенс сказати кілька слів про цей завод дещо в іншому контексті.

Ще в совкові часи планово закладалися надлишкові потужності нафтопереробки для того, щоб у мирний час задовольняти потреби внутрішнього споживача, а надлишок – відправляти на експорт до країн соціалістичного табору. Такий стан речей був зумовлений тим, щоб надлишок міг забезпечити стійкість галузі в разі військового конфлікту і виходу частини потужностей з ладу внаслідок ворожих ударів. Але довга смуга мирного життя привела до того, що експорт нафтопродуктів став вкрай вигідним і приносив власникам підприємств прибуток, що обчислюється дев’ятизначними категоріями.

Проте московський регіон був на особливому режимі забезпечення нафтопродуктами, і, як ми знаємо, бензин, дизель та авіаційне пальне для московського регіону вироблялося не тільки на московському НПЗ, а й у Рязані, Кстово Нижегородської області та у Ярославлі. Потужності цих заводів вистачало для того, щоб спорудити значний «навіс» пропозиції для москви та області, а тому в столиці курника нікому навіть у кошмарному сні не могло привидітися, що в москві може виникнути дефіцит пального. Така впевненість мала всі підстави, бо зупинка всіх чотирьох заводів одночасно, а тим більше – як наслідок повітряних ударів противника, ніяк не вписувалася в уявлення про реальність. Але ось це сталося, і як можна зрозуміти, Сили оборони сьогодні грали «на добивання», а в москві вже виникли кілометрові черги по бензин.

Удар по Ярославському НПЗ тільки посилив і без того печальну ситуацію з пальним у столичному регіоні, і у зв’язку з цим ворог пише таке, спираючись на слова високопоставленого діяча профільного паливного міністерства:

«Паливна криза – загальноросійська. У москві, швидше за все, вдасться уникнути кримського сценарію із повною забороною на продаж пального. Але ситуація все одно буде складною, з чергами та дефіцитом. Ви ж бачите, по НПЗ наших щодня прилітає. Було б дивно, якби за цих умов не виникла криза. Можна сказати, що вона у столиці ще повною мірою не розпочалася, але насувається».

Як відомо, там не заведено виходити на публіку з песимістичними заявами, і ось цей спіч слід сприймати як щось радісне і найвищою мірою мажорне. І вже якщо представник профільного міністерства каже про те, що в москві кримського сценарію не буде, то треба сміливо дивитися в майбутнє, і особливо в ту його частину, де стоять каністри. Звісно, можна щось розповідати у стилі «Можна повторити», але якщо такий балакун їздить на автомобілі, то все ж таки краще розуміти сенс цих слів, бо в совку все це вже було і він погрожує повторити саме це.

(Далі буде)

5 коментар до “Бензиновий чинник (Частина 1)”
  1. На мацковії андрофагам хуйіла «па тєлєку», можуть казати і про свєтлає будущеє в Раю! Але реальність у орків сьогодення, це в кілометрових чергах за пальним, харчами, водою, на кримський міст, на почавшуся уже їх з родичами, евакуацію!
    https://charter97.org/ru/news/2026/6/28/689384/
    Солженіцин, попереджав політиків з ЄС і НАТО, за бездіяльність на прикладі бездіяльності громадян совдепії!
    «-Как потом в лагерях жгло: а что, если бы каждый оперативник, идя ночью арестовывать, не был бы уверен, вернется ли он живым, и прощался бы со своей семьей? Если бы во времена массовых п о с а д о к, например в Ленинграде, когда сажали четверть города, люди бы не сидели по своим норкам, млея от ужаса при каждом хлопке парадной двери шагах на улице,- а поняли бы, что терять им уже дальше нечего, и в своих передних бодро бы делали засады по несколько человек с топорами, молотками, кочергами, с чем придется? Ведь заранее известно, что эти ночные картузы не с добрыми намерениями идут – так не ошибешься, хрястнув по душегубцу.» (С)
    (C) А.И.Солженицын. Архипелаг ГУЛАГ.

    1. “… и в своих передних бодро бы делали засады по несколько человек с топорами, молотками, кочергами, с чем придется (с)?” – якщо “нєскалька чілавєк” в кацапстані змовились влаштувати засаду проти опричників Царя-батюшки, це автоматично означає, що серед них, як мінімум, буде один СТУКАЧ! Оскільки в середовищі генетичних рабів БУДЬ-ЯКОЇ влади, інакше просто бути не може! Тому Солженіцин, котрий на старість (як і всі інші радянсько-росіянські “дисиденти”) став відвертою імперською тварюкою (особливо в своєму ставленні до України!) – описував завідомо фантастичний варіант.

  2. Совок звалився від черг за горілкою ( масква мабуть їх бачила тільки в телевізорах ) а тут таке та стільки та ще і по всій країні .

    1. у мацкві черги за водкою (горілка це в Україні) та будь яким пойлом стояли километрові з мордобієм.
      я тому свідок, бо доводилось частенько бувати там у відрядженях.

    2. Я був на концерті в Тушино. Хто згає, той згадає. Ми привезли з України горілку та закуску. У місцевих вигляд копчених реберець збуджував….

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *