Два зашморги

Авторка перекладу: Світлана

Із серії «Проти ночі»

У ворожому сегменті Мережі зараз іде шалене обговорення того, коли москву накриє паливна криза. Те, що це станеться найближчим часом, уже нікого не дивує, і єдине, що там обговорюють, – час, коли настане це майбутнє. При цьому там зазначають, що удари по насосних станціях трубопроводів, якими до столичного регіону постачаються нафтопродукти, та по НПЗ, які виробляють цю продукцію, прямо вказують на загальний план відрізання москви від джерел пального. Це вже теж ні для кого не таємниця, і останні оптимістичні міркування про те, що вже москву без бензину не залишать і якщо треба – везтимуть цистернами з Омська чи Білорусії, вже теж перестали спрацьовувати.

Справа в тому, що профільні фахівці там теж мають автотранспорт і тому – близько до серця приймають ці проблеми. У результаті саме вони пояснюють, що везти пальне цистернами, звісно, можна, тільки логістика не працює з цистерни. Для того щоб забезпечувати такий мегаполіс, потрібні потужності нафтосховищ прямо на місці або трубопроводи, якими пальне йде безпосередньо від виробника. Так от, із трубопроводами та виробниками Сили оборони України вже розібралися і просто не дають можливості відремонтувати ці активи, а станом на зараз паливний колапс у москві не стався тому, що столиця живиться пальним із двох буферних нафтобаз, яких поки що добрі птахи не відвідували.

А фокус тут полягає в тому, що розташування цих об’єктів чудово відоме українським військовим, і те, що нафтобази поки що не випробували на собі прильотів добрих птахів, є частиною якогось плану. Простіше кажучи, вони підуть під ніж у певний момент, коли замкнуться різні частини великого плану. Це не мої висновки – так міркують обізнані лапті. Вони обґрунтовано припускають, що такий план існує і поки що ці нафтобази не чіпали навмисно. Загалом такі припущення складно заперечувати, і швидше за все, так воно і є.

Але в цьому випадку ми звернемо увагу на інший аспект того, що роблять наші військові. Так, справді, москву відрізають від пального, і удар по московському НПЗ – важливий елемент цього плану. Між іншим, основною метою заводу було не наповнення ринку столиці бензином і дизелем. Він мав забезпечувати згладжування сезонних коливань, і не більше. Просто його потужності не вистачить для наповнення москви цими видами пального. У нього – інша спеціалізація. Він випускає авіаційне пальне, яке йде для московського авіавузла з кількома міжнародними, відомчими та військовими аеродромами. Тож оголошена зупинка заводу, швидше за все, вплине саме на цих споживачів, але це – один епізод великої п’єси.

Одночасно з вибудовуванням паливної блокади москви наші Сили оборони проводять операцію з паливної блокади тимчасово окупованого Криму. Погодьмося, йдеться про повітряний вплив на регіони, які мають найчисленніші і найщільніші системи ППО, і як можна помітити, дві різні операції, що проводяться одночасно, показують позитивні результати. Причому у Криму все відбувається ще жорсткіше, бо одночасно вирізаються автомобільні, залізничні та морські шляхи доставки пального. Просто зараз триває операція з руйнування автомобільних мостів, які пов’язують Крим із окупованою частиною Херсонської області. Крім того, у Криму вже знищено велику частину резервуарного парку пального, і його вже банально ніде зберігати.

По суті, наші військові ведуть дві гігантські операції в таких масштабах, яких ще ніхто у світі не проводив, але паралельно ведуться й інші, більш точкові операції з припинення логістики на важливих магістралях ворога на глибину, від якої лаптям стає погано. Сьогодні вони говорять про те, що найближчими тижнями, швидше за все, під вогневий контроль потрапить їхня федеральна траса М4 москва – Південь, після чого почнеться найцікавіше, включаючи і колапс із постачанням продовольства. Загалом усе вказує на те, що вдалося намацати кадик цієї кровожерливої тварюки, і тепер наші військові почали його виривати. Лисий карлик цього не хоче помічати, та це йому й не треба. Нехай поки що пускає слину. Всьому – свій час.