Автор: anti-colorados
І ось дуже схоже на те, що тригером усіх подальших подій стала заява держсекретаря США про те, що Штати можуть гарантувати постачання ЗПГ для Білорусі, якщо рф відмовиться постачати їй газ. Після цього підвис не лише «план інтеграції до союзної держави», а й нафтогазовий транзит, а це вже – дуже серйозно. У москві явно вирішили, що колгоспника настав час пускати під ніж.
Загалом у російських спецслужб у Білорусі немає проблем ні з чим, бо інфільтрація їхньої агентури в усі силові структури – надзвичайна, але, маючи перед очима невдалий досвід відпрацювання такого самого плану в Україні, хоча тут кротові нори теж було нарито впритул одна до одної, було вирішено розіграти більш тонку комбінацію з виборами. Було розроблено план А, де ставка робилася на главу дочки «Газпромбанку» Бабарико, і план Б, в якому провідна роль відводилася маргінальній Тихановській, що являла собою антипод Бабарико.
Але все ж таки основним був план А. Адже ні для кого не є таємницею, що правління компанії складається здебільшого з відставних конторських, і тому «Газпром» – це щось невіддільне від ФСБ, наприклад. А якщо так, то очолювати іноземну банківську структуру «Газпрому» людина з боку просто не може. І якби план спрацював, то зараз Білоруссю правила б людина з контори і, напевно, вона вже називалася б не Республіка Білорусь, а Білоруський край або її приєднали б окремими областями. Але Лука на це зреагував, і довелося терміново запускати план Б, поки Лука не надумав відвалити в бік Європи.
І ось усі ці протести, утилізовані під лейбл конторської Тихановської, показали Луці, що все може виплеснутися взагалі вбік, і той фільм про Чаушеску стане для нього несподіваною реальністю. Тут йому справді стало страшно, бо Захід став на бік протестувальників, а з іншого боку підтискала москва. Йому треба було швидко приймати рішення, і коли він почав бігати з автоматом, уже стало зрозуміло, який вибір він зробив. І коли він на колінах з батогом у руках приповз до путіна, той зробив пропозицію, від якої Лука вже не міг відмовитися. По суті, це була передача всіх реальних важелів влади людям Кремля.
І ось у такому деморалізованому і зламаному вигляді Лука підходить путіну більше, ніж безтямна Тихановська, яка далі ролі громовідводу в принципі не може піти. Зрозуміло, що вона підписала б усе, що їй би підсунули, але вигляд це мало б поганий, а ще гірше – якби раптом вивалилися її конторські зв’язки, а швидше за все, це могли влаштувати певні спецслужби. Маргіналізований Лука для цієї ролі підходить набагато краще. Тим більше що тепер він змушений доводити свою відданість дикими випадами на адресу Заходу. Ну, а історія з літаком якраз і стала тим моментом, коли Лука підпиляв ніжки шафи, і схоже на те, що вона тепер впаде.
На ці думки наводить те, що російська преса з власної ініціативи ніколи не лізе в розклади кремлівських сателітів і тим більше не публікуватиме чогось, що ллє негативне світло на таких персонажів. Якщо таке відбувається, то можна бути впевненим, що все це було санкціоновано відповідними товаришами з контори на Луб’янці. Загалом нічого нового, так було в совку, і так воно є у квазісовку.
(Далі буде)