Автор: Мехті Зейналов

Частина 6. Третє поховання попереду. БРІКС у Нью-Делі та загальний підсумок циклу

Чому Пекін – це друге поховання

У Частині 1 показано, що паралельна глобалізація померла знизу – через обвал її опорних конструкцій: Іран як балансир, Сахель як полігон, Чорноморський флот як інструмент проєкції сили у Південній Європі (це завдяки українським ВМС). Це була смерть інфраструктурна.

У Пекіні 20 травня вона померла згори – через самого автора проєкту. Москва приїхала не як співархітектор багатополярного світу, а як клієнт, який привіз 47 сторінок тексту в обмін на сподівання на трубу. І не одержав труби.

Сі цю різницю зафіксував публічно і зафіксував двічі. «G-2» з Трампом – це не обмовка. Це публічне повідомлення Пекіна про те, що світ бачиться як біполярний із собою як одним із двох полюсів. Декларація про багатополярність через п’ять днів із Путіним — це ідеологічна обгортка для тих, кому вона потрібна. Не операційна установка.

Декларація безкоштовна. Контракт – ні. Сі обрав, кому він що дає.

І ще одна деталь, яку майже всі пропускають. Експерт сформулював у TIME гранично цинічно: «Трамп приїхав по готівку –  продавати літаки та сільгоспугоди». Це принизливо для Трампа — але Путіну ще гірше: Трамп приїхав торговцем і поїхав торговцем із замовленням. Путін приїхав партнером і поїхав прохачем із протоколом.

Наступна зупинка – Нью-Делі, 12–13 вересня

18-й саміт БРІКС у Нью-Делі – 12–13 вересня 2026 року. І саме там буде ясно, хто з учасників «паралельної глобалізації» визнав її смерть, а хто продовжує грати в її похоронні обряди.

Сигнали вже йдуть.

У травні на зустрічі міністрів закордонних справ БРІКС у Нью-Делі вже не вдалося випустити спільне комюніке – через розбіжності щодо Близького Сходу. Індія випустила тільки chair’s summary. Індія утримує «окрему позицію щодо фінансової інтеграції всередині блоку, відокремлюючи себе від прагнення до єдиної валюти, яке просувають Росія і Китай».

Делі – не Москва. Моді не підпише того, що підписав Сі 20 травня.

Фінальний прогноз

Прогноз 11 (фінальний, стратегічний). До саміту БРІКС у Нью-Делі 12–13 вересня підсумкове комюніке або не буде підписано у повному складі, або буде настільки розмитим, що стане очевидно: блок не консолідується, а розпадається під власною вагою розширення. Вікно перевірки – червень-серпень 2026 року. Індикатор: чи підпишеться Делі під формулою про «корінні причини української кризи», як Пекін 20 травня. Прогноз: ні, не підпишеться. І це буде третє поховання – цього разу руками Індії. Після нього говорити про «багатополярний світ» можна буде лише в історичних лапках.

Загальний результат циклу

Травень 2026 року – це місяць, коли померла одна з найамбітніших геополітичних заявок ХХІ століття. Російський проєкт паралельної глобалізації, який зрів з 2014 року, закінчив своє життя за три хвилі.

Перше поховання – інфраструктурне. Обвал Ірану як балансира, Сахелю як полігону, Чорноморського флоту як інструменту. Українські ВМС, тегеранський режим, малійська хунта – кожен по-своєму – стали співавторами цього обвалу.

Друге поховання – власноручне. У Пекіні 20 травня Москва прийшла не партнером, а прохачем, і Сі зафіксував її ранг публічно.

Третє поховання – попереду. У вересні в Нью-Делі Індія не підпише того, що підписав Пекін, і блок БРІКС закриє свій епізод як ідеологічний проєкт.

На місці проєкту, що помирає, вже вибудовується нова геометрія Євразії – два хрести з центром у Чорному морі – в якій Україна вперше у своїй історії посідає становище не периферії, а одного з чотирьох наріжних каменів архітектури:

  • Морський південний якір західного контуру (морська дуга від Шетландів до Азову, Black Sea Quartet із Туреччиною, Британією та Румунією)
  • Північний кінець чорноморсько-каспійської торгової осі через Одесу та Миколаїв
  • Головний оперативний гравець нової чорноморської архітектури – єдина країна у регіоні з реальним сучасним бойовим досвідом проти великого флоту
  • Партнер у наземній вертикалі 3SI/Інтермаріум від Балтики до Чорного моря

Це становище оплачено найвищою ціною, яку може платити країна. І саме тому його не можна віддати назад.

Мехті Зейналов · Канал Region · t.me/RegionAze · Травень 2026 року

Від Svitlana

8 коментар до “Кінець «Півночі – Півдня» (Частина 5)”
  1. Да, породив Захід в свій час монстра – Китай. А казали, як вигідно, економим кошти, бережемо екологію в своїй державі – брудні виробництва віддаємо Китаю. Тепер мають результат.

  2. З приводу Грузії якось оптимістично. Вона вже перетворилась на підлеглу рашки. Не білорусія звичайно, але не далеко від неї.

  3. Мехті Зейналов ігнорує реальний та прагматичнтй вектор Індії та ролі європейської дипломатії (зокрема Джорджі Мелоні) у перетягуванні Нью-Делі на бік Заходу. Зейналов розглядає БРІКС крізь призму класичного євроцентризму або близькосхідного балансу, тоді як Індія давно веде власну, набагато тоншу гру, де російські коридори та саміти мають суто інструментальне значення
    Індії до лампади БРІКС – це зотліла декорація, Індія залишається в БРІКС перш за все для того, щоб Пекін не приватизував цей майданчик і не став одноосібним лідером «Глобального Півдня».
    Мелоні та інші західні лідери пропонують Моді реальну альтернативу китайському «Одному поясу» та російському «Північ — Південь». Мова йде про економічний коридор IMEC (Індія — Близький Схід — Європа), який фінансово та технологічно на порядки потужніший за прожекти Кремля.

    Не враховувати в подібному розкладі відвідання “представниці” ЄС Мелоні прем’єра Моді і називати це аналізом – це якось дуже дивно, не треба брати приклад з Трампа.
    Ну що ж, з Азербайджану Китай та Росія видніше.

  4. Дуже цікавий розклад якій вперається в віну. Херсон, Миколаїв і Одесу потрібно буде ще відбудувати Такі прогнози можно робити тільки в мирній державі, з України наразі все не так оптимістично.

  5. У існуючих умовах війни я б не став робити прогнозів. Щоб потім не виглядати незручно. З Іраном зовсім не усе шестизначно. Не миру, не війни. А протока закрита. Перевезення нафти припинено. І що буде далі? Питання відкрите. За Інтермаріум. Перевезення водним шляхом дешевше, ніж автомобілями або залізницею. Тому річковий канал Рейн-Майн-Дунай не слід ігнорувати. Як і Німеччину.

  6. Бачу лише один хрест з перетину двох напрямків. Де другий хрест? Мені ж цікаво, на якому ми ще перетині?
    Цікава стаття, але стирчать вуха штучного інтелекту – короткі рублені фрази, повтори “не”: Не Китай, не ЄС, не США – Анкара. Не Москва, не Вашингтон, не Брюссель, не Нью-Делі. Пекін.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *