Автор: Мехті Зейналов

Частина 2. Серединний коридор і п’ять прогнозів

Північно-південна вісь помирає. Отже, транзит між Балтикою та Індійським океаном піде в обхід Каспію із заходу. Через Серединний коридор: Туреччина → Грузія/Азербайджан → Транскаспій → Казахстан → Китай.

Те, що у 2022-му було «теоретичною альтернативою», у 2026-му – єдина реалістична геометрія.

Прогнози на 12–18 місяців

Прогноз 1. До кінця 2026 року Туреччина, Азербайджан і Казахстан підпишуть пакет угод щодо Серединного коридору у форматі, який Захід досі не сприймає всерйоз: інфраструктурне фінансування від Затоки (ОАЕ, Саудівська Аравія), операційний контроль – за турецькою логістикою. Не Китай, не ЄС, не США – Анкара. Захід цього поки що навіть не бачить.

Прогноз 2. Росія, втративши південний балансир, почне тиснути на Вірменію – останній опорний вузол Москви в Закавказзі. Вікно – 6–9 місяців. До того, як ОДКБ остаточно перетвориться на декорацію. Ознаки вже є.

Прогноз 3. Казахстан Токаєва – несподіваний бенефіціар обох обвалів. З «багатовекторності» він перейде до тихої орієнтації на турецько-китайську зв’язку, зберігаючи дипломатичну парасольку над Москвою. Це не відхід від Росії. Це її перетравлення.

Прогноз 4. США за Трампа не встигнуть зреагувати. Адміністрація зайнята Іраном, Тайванем і тарифами. Сахельський провал Росії для Вашингтона – подарунок, але конвертувати його у стратегію не вдасться. Каспійська коридорна політика не лежить у жодному квадранті Білого дому. Вікно відкрито 18 місяців – до кінця 2027 року все вже розібрано.

Прогноз 5 (найризикованіший). Іран після Epic Fury переживе зміну режиму не революцією, а внутрішньопартійним зсувом у КВІР. Новий Тегеран насамперед розпочне переговори не з США, а з Анкарою та Абу-Дабі, бо йому потрібні гроші та легітимація, а не ідеологія. Горизонт – 9–15 місяців.

Травень 2026-го – це місяць, у якому померли три стратегічні опори Москви. Про них говорять окремо. Зв’язку ніхто не робить. А зв’язка проста: російський проєкт паралельної глобалізації, який зрів з 2014-го, закінчився саме в ці три тижні.

Частина 3. Що Лондон та Україна побудували в Чорному морі

Східний хрест Частини 2 – Серединний коридор через Каспій. Але це лише половина нової геометрії. Паралельно і майже непомітно для російськомовної аудиторії в Європі добудовується західний хрест. І головні його архітектори – Польща і країни 3SI на наземній вертикалі та зв’язка Велика Британія + Україна на морській дузі.

Морська дуга від Шетландів до Азову

16 січня 2025 року Велика Британія та Україна підписали угоду про 100-річне стратегічне партнерство. У новинах вона пройшла як «символічний жест підтримки». Це була помилка прочитання.

Усередині угоди – дев’ять «стовпів». Один із них прямо називається Maritime Security Framework і охоплює три моря разом: Балтійське, Чорне та Азовське.

Конкретно прописано:

  • Спільні військово-морські групи (flotillas) Королівського флоту та ВМС України як рівні партнери
  • Розвиток військово-морських баз на території України
  • Спільні операції з розмінування
  • £3 млрд британської військової допомоги на рік – до 2030/31 року

Це не «допомога Україні» в односторонньому розумінні. Це будівництво морської дуги від Шетландів до Азову, в якій Україна – головний оперативний гравець у Чорному морі. Британський флот привозить інфраструктуру, командні стандарти, розвідку. Український флот – бойовий досвід, який у 2023–2024 роках переписав підручники морської війни: країна без класичних бойових кораблів вибила великий флот великої держави з його власного «російського озера».

Лондон не «будує згори» – Лондон вбудовується в успіх, який Україна вже створила на воді. Це різні моделі партнерства, і ця різниця критична для розуміння всього, що відбуватиметься далі.

Паралельно йде інший лондонський проєкт – Joint Expeditionary Force (JEF): британсько-нордично-балтійсько-голландське оборонне об’єднання, що існує з 2014 року. До 2024–2026 років JEF став де-факто оперативною силою Північної Європи. Не НАТО. Під-НАТО, під британським командуванням, але в координації з регіональними штабами.

З’єднайте JEF і Maritime Security Framework – отримаєте єдиний ланцюг:

Ісландія → Велика Британія → Північне море → Балтика → Польща/Балтія → Чорне море → Азов

Морська дуга завдовжки близько 7000 кілометрів. І Україна в ній – не підпорядкована ланка, а південний якір.

(Далі буде)

Від Svitlana

Один коментар до “Кінець «Півночі – Півдня» (Частина 2)”
  1. По п.4:
    США, як класична держава, може, і не відреагує. А ось особисто Трамп і його оточення – навіть дуже тримають носи по вітру. І гроші.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *