Погляд столяра (Часть 3)

Ну а друга дідова іграшка, якою він лякає буквально всіх — мегаторпеда «Посейдон», під яку вони навіть відвели АПЛ «Бєлгород». Насправді це — допилювання ще старішого проєкту, відомого як Т-15. Щоб розуміти, наскільки ця тема просочилася нафталіном, ось коротка хронологія проєкту:

• 1949–1953 рр. — передескізні розробки в НДІ-400 Мінсудпрому під керівництвом М. М. Шамаріна.

• 1953 р. — завершено ескізний проєкт атомного підводного човна проєкту 627, призначеного як носій Т-15.

• 1954 р. — технічний проєкт передано ВМФ для експертизи; торпеду визнано неефективною та виключено з програми.

Як видно, за основу цієї вундервафлі взяли напрацювання сімдесятирічної давності і видали все це за щось настільки нове, що воно мало сколихнути свідомість публіки, яка просто не знає, звідки у цієї теми ростуть ноги. Але як виявилося, навіть найбільш рафіновані «лапті» вловили в цьому явні ознаки декадансу. Ось що пише один із найбільш розкручених блогерів «лаптів»:

«Із гидливістю дивлюся на культ торпеди “Посейдон”. Він розрахований на повних бовдурів зі свідомістю, сформованою Голлівудом, які забули шкільний курс фізики? На вразливих пенсіонерів? Якщо кому “Посейдон” і завдає удару, то це бюджету РФ. Носій “посейдонів” — величезна субмарина “Бєлгород”. Дуже помітна. Якщо вона вийде з-під прикриття надводних сил ПЛО ВМФ РФ, то буде потоплена американськими човнами. Бо вони висітимуть на хвості “Бєлгорода” (наша акустика слабша за американську) і знищать її торпедою, щойно наші почнуть запускати “посейдоны”.

Значить, стріляти ними доведеться здалеку, щоб не виходити з-під захисту свого надводного флоту. Якщо пускати торпеду здалеку, то “Посейдон” ітиме до цілі не менше доби, оголошуючи своїм ревом (торпеда йде в каверні) половину Атлантики. Швидкість її — не більше сімдесяти вузлів. Янкі зможуть знищити сліпий і глухий “Посейдон” на зустрічному курсі.

Висновок: ми бачимо колосальний військово-техничний глухий кут із величезними збитками для економіки самої РФ. На піарну нісенітницю йдуть дорогоцінні ресурси. У той час як бойовики-дронщики Мадяра починають знищувати наші БПЛА за допомогою дронів, що несуть на борту рушниці з картеччю. Може, замість “посейдонів” свої дрони-винищувачі створимо? Один нікчемний “Посейдон” — це тисячі дронів-винищувачів, які вміють бити картеччю».

Між іншим, висновок тут явно зміщений у бік пом’якшення, оскільки це — ніякий не глухий кут. Про глухий кут можна говорити тоді, коли спостерігався рух уперед, а потім — відбулася зупинка через неможливість рухатися далі. Тут же зупинки немає, а є активний рух, але в бік, протилежний технологічному прогресу. І за великим рахунком так, за що не візьмись.

І ось повернімося до образу людини, яка володіє великими розвідданими. Вона розуміє, що спостерігає явний технологічний регрес «лаптів», але це — пів біди. Фахівець читає або дивиться заяви прутіна, який хвастається старовинними технологіями, розфарбованими новими фарбами, і напевно думає, що лікар там уже не допоможе. Уже потрібен столяр.