До справ поточних (Частина 2)

Не варто пропускати ще один момент. Зрозуміло, що Тромб зараз керує своїми людьми в суто авторитарному стилі, і якщо він сказав, що тими чи іншими переговорами займатимуться персональний зять і друг-рієлтор, то так і буде. Інша справа, що в колишні часи за набагато менші знаки неповаги від Тромба держсекретарі йшли просто без роздумів, але, як видно, у Марко зовсім інше Рубіо, однак, напевно, йому ставлять запитання про те, що якщо ці дві санітарні втрати виконують його роботу, то що робить він сам і де його місце, чи не біля параші? Тож цією заявою держсекретар дуже акуратно і тактовно показав, що роботу завалено, але це – не його багаж, і нехай усе розгрібають ті, хто це затіяв.

Загалом нам слід ставитися до цієї заяви як до безумовно позитивного факту. З моменту приходу Тромба у владу Америка перестала бути нашим партнером і просто – бути на нашому боці. Але вона навіть не втрималася в ролі посередника, а практично відверто почала підігрувати прутіну. Отже, констатацію факту припинення активності людей Тромба в переговорах можна розцінювати як закінчення послідовного тиску на наші позиції. Це якраз той випадок, коли кажуть: «Помер Максим, та й *** з ним!»

ТИСК ЗАШМОРГУ

Згідно з безліччю повідомлень із ворожих джерел, Сили оборони дедалі щільніше беруть під контроль тилову логістику ворога, і вже можна говорити про те, що простежується лінія, де регулярно випалюється все, що рухається по дорозі. Умовно це виглядає так: Горлівка – Ясинувата – Донецьк – Маріуполь – Мелітополь – Чонгар. Тобто йдеться не про поодинокі удари по якихось окремих транспортних засобах, а про дедалі щільніший потік знищення всього, що хоча б якось підходить під параметри військової логістики.

І безперечно знищуються всі бензовози, незалежно від того, який вони мають зовнішній вигляд. Тим більше що кожне влучання в бензовоз стає вироком для машини, пального та водіїв. Не здивуюся, якщо незабаром охочих піти в Банзай-рейс буде ще менше, ніж у штурмові групи. Навіть якщо імператор їх закличе стати всім камікадзе, це матиме лише зворотний ефект. Ну, а поки що стало відомо про те, що відрізок автодороги Ясинувата – Донецьк уже закрили для всіх видів транспорту, крім військових. Також закривають автодорогу на дистанції від Маріуполя до в’їзду в Крим.

Знову ж таки, подібні розпорядження видають місцеві гауляйтери, які мають владу щодо цивільних, а через те що військові не мають до них відношення, то заборонити їм їздити ці діячі не можуть. А якби й спробували, то їх би швидко прилаштували до найближчої стінки. Але, з іншого боку, такі заходи приведуть до того, що вказаними дорогами рухатиметься лише військовий транспорт, і тому валити вже можна буде все під нуль, без особливого розбору.

А тим часом із Криму вже йдуть повідомлення про те, що з бензином та дизелем виникла невизначена ситуація в тому плані, що не можна оцінити, чи добре з пальним, чи не дуже, бо його вже немає. А місцева влада заспокоює і каже про те, що пальне є, хоч його й небагато, а тому воно буде відпускатися по 20 літрів на ніс. Тож із цим у любителів каміння з неба все добре. Адже таке було в пізньому совку, і тоді бензин зливали з вантажівок та автобусів державних автопарків. Зараз таких немає, але є дрони, які заправляють пристойним пальним, та й військові машини на чомусь їздять, тож нема чого засмучуватися, а просто треба знаходити способи добути потрібну кількість бензину. До речі, в Севастополі ще не вся нафтобаза покійного чорноморського флоту згоріла, і тому – є куди рости.

Зрозуміло, що під ніж ідуть не тільки бензовози, а й вантажівки, що везуть боєприпаси, амуніцію та продовольство всьому приазовському угрупованню. Як тепер зрозуміло, везти вони везуть, але довозять дедалі менше, і якщо так справа піде й далі, то у вояк навіть гірчиці не залишиться, щоб доїдати останнє. Словом, як казав їхній фюрер: «Все идет по плану!»