Суть традиційних цінностей лаптів (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

У ранковій історичній статті про кримських татар дев’ять років тому ми спробували докопатися до суті того, що і чому робив Сталін, виселяючи і знищуючи цілі народи своєї країни. Її можна вважати передмовою до подальшого тексту, бо події останніх кількох днів дають підстави для продовження цієї теми вже з використанням свіжих фактів. Але для того щоб перейти до дня сьогоднішнього і певного узагальнення теми, слід копнути трохи далі за Сталіна.

Насправді те ж саме лапті робили й за царя. Інша річ, що там не було якогось чіткого ідеологічного стрижня чи програми, але все функціонувало на основі тих самих «традиційних цінностей», про які так любить міркувати прутін. Етнічне заміщення практикувалося ще за царя, і всі ті землі, які вдавалося приєднати до імперії, зазнавали етнічної реконфігурації. У Крим, Таврію, Балтію, Сибір та Центральну Азію цілеспрямовано завозилося стерилізоване від власної історії та коріння рабське населення, яке й ставало основою імперської влади у найвіддаленіших регіонах.

Не маючи власного коріння, ця публіка, крім повсякденної діяльності, намагалася згноїти коріння місцевого населення, як мінімум вводячи в їхню свідомість принцип малоцінності. А там, де це розуміли, починалася кривава бійня. Тобто механізм асиміляції діяв на повні оберти, але принцип «Стань рабом або помри» тоді не діяв на повну силу. Проте малі народи, особливо в Сибіру, практично повністю згинули, і це при тому, що лапті дуже люблять розмірковувати про долю індіанців США, хоча в той самий час у Сибіру відбувався приблизно такий самий геноцид. Тільки в США в цьому зізналися, а лапті досі навіть приблизно не назвали параметрів загибелі місцевого населення.

Однак тоді етнічне заміщення діяло постійно і невідворотно. Більшовики продовжили цю епопею, переробляючи людську масу на захоплених територіях на рабів. Але через те що вони мали радикальну ідеологію, яка передбачала фізичне знищення всіх, кого буде названо ворогами, процес пішов швидше і жорсткіше. Більшовики вирішили, що вони не мають часу возитися з національними особливостями захоплених народів, і тому слід дуже швидко приймати рішення про те, наскільки перспективним виглядає перетворення цього населення на рабів. Якщо були сумніви – до Сибіру, де воно вимре або в дорозі, або вже на місці.

Ну, а крім того, було випробувано варіанти знищення населення шляхом розстрілів або голоду прямо на місці. До речі, пізніше саме цей підхід сегрегації та утилізації населення застосували маоїсти в Камбоджі. Червоні кхмери вирішили, що швидкість процесів можна збільшити, і буквально за кілька років – знищили третину власного населення. Але це – далекий і у всіх сенсах – дивний приклад. А в Європі є власний і вкрай показовий приклад – Німеччина. За два покоління поділу країни у Східній Німеччині було виведено новий сорт німців, з укоріненими рабськими звичками. Тому зараз будь-які вибори дають картинку антагоністичних поглядів населення цих двох частин країни. Східні німці явно тяжіють до тоталітаризму, бо паростки рабства там роблять свою справу.

І ось зараз прутінський режим продовжує робити точнісінько те саме. Він веде війну саме в тому ключі, як заповідали царі й комуністи, – виганяє або знищує місцеве населення, а потім – масово завозить своє, на 100% перевірене, рабське, пустоголове стадо, щоб воно там закріпилося і не дало відродитися тому, що було на цьому місці до захоплення. Такий стан справ спостерігається усі 12 років війни, починаючи з 2014 року. І до речі, ця війна виникла саме з цієї причини: не хочете асимілюватися – біжіть або помріть.

(Далі буде)