Сармат

Як було сказано раніше, прутін удесяте чи водинадцяте по секрету розповів про те, що вдалося успішно запустити МБР «Сармат», а преса дописала, що вона успішно влучила в заданий район полігону «Кура» на Камчатці. Цар цього не говорив, але заявив про те, що летіла вона бадьоро, а собаки Бєлка і Стрєлка, які імітували ядерні заряди, почувалися нормально, у зв’язку з чим ракету поставлять на бойове чергування. Зібравши воєдино всі ці дані, можна сказати про те, що, скоріш за все, ракету підберуть у місці її падіння, помиють, почистять, можливо — пофарбують і відправлять на бойове чергування в Плесецьк.

Попереднє випробування проводилося якраз там, і ракета не вийшла з шахти. Щось там у неї зламалося, та й шахта зіпсувалася неймовірно. Однак тепер уже ясно, що шахту підремонтували, пофарбували й підшпаклювали, а тому — цілком усе це можна ставити на бойове чергування. Але тут виникла чисто інформаційна заминка найнеприємнішої властивості. Ніхто в Європі та США взагалі ніяк не відреагував на заяву фюрера, хоча він особливо підкреслив, що такої вундервафлі немає ні в кого у світі. І все одно ніхто не видав узагалі ніякої реакції. Навіть коментарі про те, що, власне, ракета здатна пролетіти 35 тис. кілометрів, нікого не вразили.

У зв’язку з цим преса і блогосфера «курника» вибухнула обуренням на тему страху, який мав би всіх скувати. Але тут з’ясувалися деякі пікантні подробиці цієї історії. Те, що згодували публіці як доповідь «чобіт» про успішні випробування, виглядало незвично і скоріше нагадувало перевірку «на лоха». У доповіді було сказано про вдалий старт і не більше. А вдалим старт можна вважати в тому випадку, коли ракета не зіпсувалася просто на старті, а разом із нею — не зіпсувався і стартовий майданчик. Строго кажучи, якщо вона зіпсувалася вже за дверима шахти, то саме старт усе одно можна вважати вдалим.

Також спостерігачі зазначили, що «чоботи» взагалі нічого не розповідали про те, що ракета точно поцілила в око лососеві, який ішов на нерест у струмку полігону «Кура». Це вже дописали журналісти, яких біля того струмка не було й бути не могло. Але найнеприємніше не це. Так чи інакше, але американські та НАТОвські засоби виявлення запуску МБР фіксують цей випадок, і протягом дня, максимум — двох, повідомлення про те, що «лапті» запустили ракету, все ж таки потрапляє в пресу. Нехай не на перших шпальтах, але підтвердження таки з’являється. Цього разу нічого подібного не сталося, а отже, і говорити нема про що.

Загалом, прутіну прикро й боляче від того, що він — старається, використовує весь свій небагатий артистизм, трясе бородою, як у колишні часи, і навіть грізно блищить лисиною, а ефекту — нуль. Але тут він сам винен, оскільки поставився до цього питання абияк. У колишні часи з таких приводів «Союзмультфільм» випускав спеціальні відео з успішним випробуванням, а зараз Штучний інтелект міг би намалювати таку красу, що пальчики оближеш. Адже можна було порадувати публіку відео, коли ракета йде в бік Марса, огинає його і за заплутаною траєкторією повертається до землі. Після цього — ховається за Місяцем і тільки після цього — влучає по тому самому полігону «Кура».

Так цілком можна було вбити відразу трьох вальдшнепів. Перше — можемо й на Марс, якщо що. Друге — що нам ваша «Артеміда», у нас парковка для ракет за Місяцем. Ну і третє — точне ураження цілі на полігоні. Тільки цього разу нічого такого не було, а лише голослівні, причому — не перші, твердження. Загалом, не вдалося у прутіна показати «кузькіну мать». Постарів дзюдоїст, вогник згас. Шкода, що ще не назовсім.