Авторка перекладу: Світлана
Просто зараз ми спостерігаємо те, що було не просто передбачуваним, а швидше – неминучим. Перед нами розгортається навіть не масована, а масштабна повітряна атака, яку ворог веде з учорашнього вечора практично без перерви. ГУР попереджає про те, що це – перша фаза значно масштабнішої операції, яку проводять лапті з учорашнього вечора, і що далі очікуються удари крилатими і балістичними ракетами.
Тут треба зробити уточнення, бо ми вже бачили безліч масованих комбінованих атак із застосуванням усіх зазначених вище засобів ураження, але таку тривалу і, що називається, масштабну атаку ворог зміг спорудити тільки зараз. І ось щось подібне було передбачуваним, і неминучим. Для того щоб зробити такий висновок, не потрібно мати розвіддані з того боку, не потрібні аналітичні центри, які можуть дати більш-менш точні параметри майбутніх подій, а треба знати лише сутність ворога і ніколи не забувати про його головну якість – підлість.
Тобто ніколи, за жодних обставин, під жодні вмовляння не можна брати на віру його слова та обіцянки, і боже борони, ніколи не враховувати його інтереси. Враховувати потрібно лише свої інтереси і нічиї більше, а особливо – ворожі. Ну, а підлість ворога полягає в тому, що слово «мир» для нього має два значення. Перше і бажане для нього – щоб противника (нас) було повністю знищено, чого він буде досягати будь-якими засобами. Друге значення – проба «на лоха», тобто ним ворог маніпулює, щоб приспати пильність або коли йому дуже важко і погано, коли він перебуває на межі поразки. Недарма ж Йосип Віссаріонович слав Адольфу Алоїзовичу слізні благання про мир у перші дні операції «Барбаросса».
У нашому випадку слово «перемир’я» і синонім у вигляді «припинення вогню» ворог використовував в обох сенсах. Він просто прагне нас знищити, але, не маючи можливості це зробити, намагається зіграти у гру на лоха. Тільки в цій грі беруть участь дві сторони – та, що розводить, і та, яку розводять. Завдання сторони, яку розводять, – пам’ятати, що перед нею стоїть шулер і вбивця, який просто чекає моменту, щоб ти відволікся, і завдати болючого або смертельного удару. Про це говорить вся історія цієї помийки, інакше вона не діє. І в нашому випадку лох таки клюнув.
Ще кілька днів тому ми писали про те, що ось ці стендаперські кривляння з приводу «дозволу параду» на червоній площі нам вилізуть боком, і звертали увагу колег на те, що зараз низка ЗМІ, а також різноманітні експерти захлинатимуться шмарклями, розповідаючи про те, наскільки це був крутий крок. Тоді ж ми пропонували взяти на олівець усіх, хто в цьому візьме активну участь, щоб знати природу їхніх дій. І ось просто зараз ми пропонуємо згадати, чим аргументувалося припинення вогню і як воно виглядало на практиці.
Загалом було два аргументи – продемонструвати миролюбність України та отримати за це 1 000 військовополонених. Знову ж таки, знаючи, що перед тобою кидало, тільки ідіот може дати ввечері гроші, щоб зранку отримати стільці. І, як бачимо, приблизно так воно й сталося. Станом на середу, 13 травня, жодного полоненого з тієї тисячі не звільнено і навіть конкретної інформації про те, коли це може статися і чи станеться взагалі, – просто нема. А розуміючи, що і навіщо робить ворог, з великою ймовірністю можна припустити, що цього й не буде взагалі.
(Далі буде)
Подякуємо пісюаніста за можливість підвозу боєприпасів та атаки, що послідували вслід за цим. Ідіот стендапер нищить країну своїми відосіками та тупими указами, а щодо ЛОМів, які сіяли окропом, то їх слідує брати на облік, і саджати, разом з членограєм. Всі ці ігри, це спроба нагнути пісюаніста на предмет здачі ТОТ. Уважно слідкуємо за послідуючим висерам зеленої макаки.
Регіт на Банковій найвеличнішого, тільки заради рейтингу,ну а мстивий х…ло буде шукати помсти янелоху особисто,все може статися.
це навряд чи.
який би мстивим хуйло не було а знищувати свого найкращого агента воно не буде бо до кінця війни ще як до Києва рачки.