Авторка перекладу: Світлана
Якимось дивовижним чином сталося так, що посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук у своєму інтерв’ю місцевому виданню Ynet розповів приблизно те саме, про що ми вже кілька разів міркували з різних точок зору. Тут слід зробити невеликий відступ і зазначити, що, напевно, цей посол України – рідкісний та дивовижний виняток із правил. Зазвичай послицями призначають «корабельних сосен» або діячок, які заслужили прихильність важливих осіб, які призначають послів, своєю відвагою в постільних штурмах і банкетних атаках. А тут трапився якийсь дивовижний виняток, і, можливо, саме тому такого посла можна випускати до преси так, щоб він хоча б не зганьбився своїм диким невіглаством, чим вирізняється вся зелена влада.
Але повернімося до того, що говорив Корнійчук, бо, крім прикладного значення теми, зачепленої ним, є й певні філософські моменти, важливі для всіх, і для нас – передусім. Ось цитати з промови посла, які зараз тиражує ізраїльська преса:
«Ми боремося з однією й тією самою віссю зла, просто під іншим кутом. На жаль, ми не бачимо великої зацікавленості чи готовності з боку ізраїльського керівництва у цій сфері. Не хочу гадати про причини… Мені дуже важко чути повідомлення про військовослужбовців, які постраждали від безпілотників, тому що ми стикаємося з тим же самим… На зустрічах із людьми з різних сфер ізраїльського суспільства я часто чую розчарування через те, що Ізраїль втрачає можливість урятувати більше життів своїх солдатів. Більшість ізраїльтян підтримують Україну й не розуміють, чому українці вміють справлятися з безпілотниками, а Ізраїль – ні».
І справді, якщо посол говорить про те, що особисто спостерігає високу зацікавленість в освоєнні досвіду України у дроновій війні, то виникає запитання про те, в чому проблема і чому цей досвід не переймається, навіть незважаючи на те, що Україна сама і не раз його пропонувала саме тому, що ми воюємо з однією і тією самою гідрою, але з різними її головами. І відповідь на це запитання не така вже й лінійна, як це може здатися на перший погляд.
Безумовно, на поверхні лежить проста відповідь у стилі «Риба тухне з голови», тобто – вся справа в Бібі, що відповідає дійсності. Для того щоб зрозуміти витоки такого ставлення до України, достатньо згадати про те, що Бібі їздив на червону площу, чіпляв собі колорадку на лапсердак і демонстрував обіймашки та цілувашки з фюрером. І ось що цікаво: буквально всі провідні розвідки світу, включаючи Моссад, стверджують, що після блокади, яку США влаштували морським портам Ірану, всі військові постачання йдуть з росії по Каспію.
Так до Ірану потрапляють не лише партії комплектуючих для дронів, які лапті поставили на конвеєр, а й китайські постачання зброї та боєприпасів. Але попри весь цей надмірний потік даних, Бібі навіть звуку не видав на адресу москви. Складається враження, що саме з цього приводу Бібі набрав у рот навіть не воду, а щось суттєвіше і в’язкіше за своєю консистенцією. У такому разі всі його грізні пасажі з приводу Ірану виглядають як мінімум дивно.
Тим більше що прутін особисто ініціював передачу хуситам протикорабельних ракет і якихось систем ППО, щоб збивати ізраїльські літаки, але це не вийшло. Натомість у «Хезболли» російської зброї – як бруду. А вся історія воєн, які вів Ізраїль, незмінно впирається в те, що його ворогів постійно озброювала москва. Але Бібі настільки закоханий у Пупу, що навіть на тлі відкритої підтримки Ірану в нього язик не повертається назвати речі своїми іменами.
(Далі буде)
Насправді у х**ла немає друзів. Сі – не друг, а босс (хазяїн). Друзі (колишні) Саркозі та Берлусконі – засуджені власними судами корупціонери.
Усі, хто дружить з ним, “дружать” небезкоштовно.
Колись мені прийшла думка, що головна “зброя” х**ла, це не армія чи флот, а корупція. У себе в країні він успішно збудував систему тотальної корупції. І понад чверть століття успішно впроваджував корупцію у європейських країнах. Насамперед, країнах – покупцях російських енергоносіїв. Німеччина Шрьодера і Меркель – найкращий приклад. Певний час, ця політика була досить успішною, Європі потрібно дуже багато часу і політичної волі для очищення від московських “консерв”.
Які ми щедрі! Готові віддавати свій досвід,набутий тисячами життів і руйнуванням країни направо і наліво . А чому,власне? Нам хоч хтось,хоч щось “за так”,давав? Америка ,дбаючи про свої геополітичні і економічні інтереси вичистила свої склади від майже списаної зброї, а тепер за це отримала ще й наші надра і ще невідомо що. Європа теж, надає в основному кредити,а не допомогу і теж тому,що не хоче,щоб війна прийшла до них,ми для них дешевий щит. А яке діло нам до Ізраілю і його проблем з Хезболою і Хамасом? Вони з Іраном воюють? Ну ми бачимо до чого їх воювання призвело-до проблем із паливом у всьому світі. Чим таким серйозним Ізраіль нам хоч раз допоміг? Навпаки Ізраіль допоміг і допомогає нашому лютому ворогу.А ми,як ідіоти зі своєю дружбою до них набиваємось.
> Америка ,дбаючи про свої геополітичні і економічні інтереси вичистила свої склади від майже списаної зброї, а тепер за це отримала ще й наші надра і ще невідомо що. Європа теж, надає в основному кредити,а не допомогу…
А могли би не давати ані «списаної» зброї, ані «в основному кредити», ані всього іншого. Яке їм діло до нас, і до наших проблем з кацапією? Ми же не стали їхнім союзником, бо умови їхнього союзу для нас були і лишаються неприйнятними (відмова від корупції та запровадження верховенства права). А вони все одно очікували, що ми впадемо за три дні, тобто були готові, що кацапія нас поглине, так могли би з таким же успіхом дати їй поглинути нас за 3 роки (чи скільки б це зайняло), не даючи нічого. Заодно й свої демографічні проблеми за рахунок біженців ще краще виправили би. Яке їм діло до нашого воювання з кацапією? Ми же бачимо, що наше воювання призвело до проблем з цінами на енергоресурси для всієї Європи.
> > «Ми боремося з однією й тією самою віссю зла, просто під іншим кутом.
То що, пан посол Євген Корнійчук, на Вашу думку, принизив цим Україну, порівнявши її з Ізраїлем?
Ви, мабуть, не вважаєте нашу війну частиною нової світової війни. Для нашого ж блага варто підтримувати ворогів наших ворогів, бо інакше вісь зла стане сильнішою і нам буде ще важче.
Як не мене, треба відкинути чистоплюйство, викинути білі пальта та нарешті мобілізуватися всією країною. А для цього потрібно хоча б усвідомити реальний стан справ. А він дуже і дуже нерадісний як для нас, так і для Європи. Давно вже час було почати створювати новий європейський військовий союз, от тільки зеленим це в пах не вперлось.
Просто робимо, що мусимо, і нехай буде те, що має бути.