Четверта серія

Авторка перекладу: Світлана

Цієї ночі сталося те, що загалом було неважко передбачити. Вчора в Туапсе припинилося горіння нафтопродуктів і, відповідно, дим над містом розійшовся, надавши можливість вести супутникові зйомки цільової локації, уточнюючи масштаби вдалої роботи дронів і те, що ще не було охоплено увагою. Це вкрай важливо, адже удари вже давно не завдаються в режимі «по НПЗ» чи «морському порту», – тепер точність ударів така, що дрон прилітає в конкретний резервуар, стендер, насосну станцію чи конкретний технологічний вузол. Тому бити по активах, які вже згоріли, немає ніякого сенсу, і тому важливо знати, що вже згоріло, а що стоїть у черзі.

І ось учора місцева влада бадьоро повідомила про те, що неймовірними зусиллями пожежників вдалося локалізувати, а потім – і загасити пожежу. Хоча місцеві жителі чудово бачили, як відбувалося це гасіння, коли палаючий бензин розтікався просто вулицею. Але місцева влада опублікувала відео самовідданої роботи пожежників і на запитання про те, чим же вони гасили нафтопродукти, які горіли, з урахуванням того, що водою їх гасити марно, відповіла текстом службової інструкції, в якій сказано таке:

«Долго, долго крокодил
Море синее тушил
Пирогами, и блинами,
И сушёными грибами.
Прибегали два курчонка,
Поливали из бочонка.
Приплывали два ерша,
Поливали из ковша.
Прибегали лягушата,
Поливали из ушата.
Тушат, тушат – не потушат,
Заливают – не зальют».

Але ж це не все. Той самий місцевий гауляйтер сповнився бадьорості і заявив про термінове відкриття одразу трьох міських пляжів для вільного пляжування містян. За його словами, відкрито пляжі «Нєфтянка», «Мазутний» та «АИ-95». Це було потрібно для того, щоб показати кремлю активність дій місцевої влади і тим самим продемонструвати, що слова прутіна про те, що місцеві там усе контролюють, повністю відповідають дійсності, а не є відомим звуком у калюжу з дизелем.

Тобто він діяв прямо і безпосередньо в рамках указу царя Петра 1, який заповідав холуям «перед лицом начальствующим иметь вид лихой и придурковатый, дабы своим разумением не смущать начальника». Тож із цим гауляйтер впорався на «відмінно», проте аборигени не оцінили його старань. Ніхто не кинувся на пляжі, а якщо хтось і пішов, щоб окунутися у воді, – не помітив там ополонки і повернувся додому, так і не пірнувши у священну купіль.

А тим часом супутник змалював ємності, що залишилися, і вночі знову прилетіли добрі птахи, а в місто повернувся вже звичний чорний стовп диму. Щоправда, місцеві жителі плутаються у свідченнях і ніяк не можуть визначитися з тим, де саме горить – у портовому резервуарному парку чи в парку НПЗ. Але більшість повідомлень вказує на те, що горить у порту. А там залишилося зовсім небагато цілих ємностей, і якщо добивали саме порт, то, швидше за все, там уже тему закрито.

А от у резервуарному парку НПЗ є де розгулятися, бо там залишилося ще кілька десятків нехай і невеликих, але цілком симпатичних і, що найголовніше – щільно розташованих ємностей. Найбільші ємності, наскільки можна зрозуміти, вже вигоріли зовсім, і тепер слід підчищати решту. І знову ж таки, цикл повторюється. Те, що горить зараз, повинно вигоріти повністю, щоб можна було зорієнтуватися, куди бити наступного разу.

Але туапсистам варто просто трохи потерпіти, бо з такими темпами ударів до кінця травня вигорить усе, що пов’язано з нафтовою інфраструктурою, і в порт заходитимуть лише прогулянкові катери і катамарани. Танкерам там просто не буде чого робити. Тож у цьому є і позитивний момент. Але головне – їх повинні гріти слова фюрера про те, що місцева влада з усім справляється і непокоїтися нема про що. Йому ж видніше? Словом, четверта серія цього насиченого гостросюжетного курортного детективу вже вдалася. Незабаром буде п’ята.