Згубне місце (Частина 2)

Якоїсь миті з’ясувалося, що після викидання цього ганебного мотлоху залишився величезний шматок історії, який треба чимось заповнювати, і одного разу зайнявшись цією невдячною справою, я раптом виявив те, що ми описували на самому початку цієї повісті.

Отже, росії ніякої не було, а була московія. Московію заснували київські князі, але, принісши на ці землі свою культуру, технології та віру, Київ не зміг клонувати там своє суспільство. Якимось дивним чином ця земля увібрала в себе лише найгірше і відкинула те безумовно прогресивне, що ніс Київ. Дуже скоро в ці місця прийшла Орда. Насправді вона не була однозначно негативною, як нас цього навчали у школі.

Орда була дуже гнучкою структурою з чіткою внутрішньою організацією. Вона давала одноманітність всіх відносин у собі, що на ті часи було дивовижним прогресом. Хан Чингіз сформулював мету Орди. Він сказав, що бажає бачити територію від моря до моря (від Тихого до Атлантичного океанів) такою, щоб молода дівчина з золотою тацею золотих монет могла пройти від берега до берега, і при цьому ніхто не міг зазіхнути ні на її честь, ні на її ношу.

Ба більше, Орда уважно ставилася до досвіду народів, які увійшли до її складу, і вбирала в себе все те корисне, що в них було, тим самим посилюючи себе та підвищуючи власну ефективність. Варто зауважити, що Орда ніколи не втручалася у питання релігій, що усталилися на захоплених територіях. Якщо жерці не закликали місцеве населення до опору новій владі, Орда підкреслено дистанціювалася від будь-яких релігій і давала їм робити те, що вони робили до Орди. Це добре відомий факт хоча б тому, що всі інші імперії насаджували населенню своїх колоній власні релігійні уявлення.

Звідси випливає, що жодних повстань і взагалі – сутичок московитів із ординцями «за віру» не могло бути в принципі. Це Орді взагалі не було потрібно. Але ось настав час, коли Орда, як і будь-яка імперія, пройшла фазу свого зростання, дійшовши до берегів Близького Сходу і до лінії Трієст – Оломуц у Європі, після чого почався період занепаду і розвалу. Московія стала одним з уламків Орди, яка руйнувалася, в межах її улусу Джучі, і перестала ним бути у 1700 році, а через 21 рік цар Петро дав їй нову назву «росія» (замість московії) і новий статус – «імперія» (замість царства).

Тобто Петро І став останнім царем московії та першим імператором росії. В принципі це відомо майже всім, хоча ці «майже всі» вважають, що й царем «росії» він був теж, але це не відповідає дійсності. Петро скасував царство московське та утвердив російську імперію. Саме в цій послідовності. Ну, і для повної ясності слід вказати й того, хто був першим царем московії, а ним був хан Бату.

Тобто царство московське почалося зі свого першого царя Бату і закінчилося царем Петром. І весь цей час воно вбирало те, що було в Орді. І знову ж таки, ця земля ввібрала тільки гірше, що було в Орді, – беззаперечну покору і навіть раболіпство перед начальством і зневагу до нижчих за рангом, аж до зневажання їхніх життів, що збереглося й досі.

Інша історія – вже імперії – теж була пов’язана з засвоєнням досвіду вже Західної цивілізації. Але знову ж таки, прижилася лише негативна складова будь-якої цивілізації, а позитивне було викинуто. Найбільш показовим та свіжим прикладом стала епопея з марксизмом і взагалі – комунізмом. Із цих теорій було зроблено найбільш живодерські вичавки, які й дали свої бурхливі пагони на цій землі, а всі високі ідеали було відкинуто і просто викинуто через непотрібність. У результаті совок став будувати військовий, або живодерський комунізм, який вдалося переплюнути лише полпотівцям із Камбоджі.

Але ось совок обвалився, і на цю землю прийшов розвинений капіталізм. Він там не розвивався, а просто прийшов у готовому вигляді. І знову ця земля ввібрала тільки найогидніші якості й дала отруйні пагони.

Усе, що приходило на цю землю майже за тисячу років, від вікінгів і до ідей глобалізму, ця земля поділяла на отруйну та іншу частини, і тільки отрута йшла в хід, а решта виявлялася непотрібною.

Так от, згадуючи ті давні оповідання мисливців, я дійшов висновку про те, що нинішня московія і є те саме згубне місце, яке обов’язково викрутить будь-яку ідею чи конструкцію так, щоб вичавити з неї смертельну отруту, і, заправившись нею, буде поширювати цю свою перероблену отруту для того, щоб отруювати і вбивати все, що вступає з нею у взаємодію.

Усе, що хоча б на якийсь час потрапляє під окупацію цього утворення, відразу сповільнює розвиток або деградує, іноді – до незворотних наслідків. Усе, на що московія поширює вплив, – божеволіє, конвульсує і гине. Немає жодного прикладу, щоб сталося щось протилежне. І навпаки. Позбувшись цієї зарази, ще не до кінця вбиті країни йдуть у ріст і одужують. Хто занадто довго зазнавав дії цього токсину, ризикує вже так і не одужати від цієї гидоти.

Усе це ми ведемо до того, що ті самі місцеві жителі, які розповідали про згубні місця, знають одну техніку безпеки, яка захищає від неприємностей, – обходити їх якнайдалі і за жодних обставин не контактувати з цією проклятою землею. Напевно, варто прислухатися до цієї думки. Принаймні, вона однозначно не нашкодить.