Взагалі це не перша така заява, і якщо хтось пам’ятає, ще під час війни в Сирії слабку роботу ЗРК С-400 теж пояснювали цією самою причиною. Точніше, там це було сформовано так, що дуже скоро стало мемом. Усі ж пам’ятають про «кривизну Землі»? А це якраз і є проблема з роботою по цілях, які летять на низьких висотах. Проте все це так подається, що складається дивне враження про уявлення конструкторів про те, як літають цілі, по яких має працювати комплекс.

Виходить, що спочатку передбачалося, що ціль неодмінно летітиме високо, і тому її можна буде легко збити. А от якщо вона летить низько, то мало того що збити її не вдасться, то вона й сама цілком може знищити установку ППО, що ми і спостерігаємо ледь не щодня. У свою чергу, це означає, що конструкторам було поставлено неправильне завдання, і вони випхали системи, розраховані на якусь іншу війну.

Саме ці думки виникають щоразу, коли надходить повідомлення про те, що дрон уразив «Панцир», як це було й сьогодні. Адже як не крути, «Панцир» – засіб ураження останньої милі, або засіб останнього рубежу, який не повинен пропустити ворожу ціль, що пройшла всі ешелони оборони, в тому числі використовуючи низьку висоту польоту. І це означає, що проблеми з низьковисотною ціллю якраз можуть виникнути тільки й виключно через «кривизну Землі», коли РЛС установки просто не бачить цілі за горизонтом. Але в такому разі слід звернути увагу вже на математику, яка розставить усе на свої місця.

Отже, згідно з відкритими даними, ЗПРК «Панцир С-1» має максимальну: дальність виявлення цілі – 30 км; дальність захоплення цілі – 24 км; дальність ураження цілі – 20 км. Тобто це – робочий діапазон комплексу. А тепер дивимося на те, що у нас із горизонтом, за яким ціль може сховатися. На відносно рівній місцевості, з висоти зросту людини 1,7 метра, горизонт опиниться на відстані 4,7–5 км. З висоти 2 метри горизонт буде на відстані 5+ км. З висоти 3 метрів горизонт буде на відстані 6,8 км. На висоті 10 метрів, з насипу чи пагорба, наприклад, горизонт опиниться на відстані 11,3 км.

Отже, для бортової РЛС «Панцира», залежно від цього, стоятиме він на насипу чи на рівній місцевості, горизонт буде в діапазоні дистанцій 6–11 кілометрів. Ну, а з урахуванням того що дрон летить все ж таки на якійсь висоті від поверхні землі, нехай 10 метрів, то він вийде з-за горизонту якраз на відстані 20 км від «Панцира». Нескладний розрахунок показує, що якщо дрон летить саме по «Панциру» на швидкості 200 км/год, то з’явившись у «забійній зоні» комплексу, він рухатиметься близько 6 хвилин. Відповідно, до цілі, яку прикриває «Панцир», дрон летітиме від кількох до 10 хвилин. За цей час агрегат просто зобов’язаний перехопити ціль і як мінімум – не повинен дати уразити себе.

І ось попри все це, він має проблеми з цілями, що летять на низькій висоті. Це означає, що він має проблеми з роботою по цілях, які він повинен перехоплювати з розрахунку їхньої тихохідності й габаритів. І якщо він цього не робить, значить, лапті зліпили ла*но, яке чомусь вважають ультимативним засобом ППО. Тому вони йдуть під ніж пачками і мало не щодня. З іншого боку, по своїх будинках вони б’ють знатно, і за це їм можна поставити оцінку «відмінно».

8 коментар до “Трохи деталей (Частина 2)”
  1. Панцир може витратити своі ракети та залишитись беззбройним коли летить на нього дронів більше ніж він мае ракет…математика.

    1. Так у нього ж не лише ракети намальовані, а й гармати, з боєзапасом 1400 снарядів.

  2. > Взагалі це не перша така заява, і якщо хтось пам’ятає, ще під час війни в Сирії слабку роботу ЗРК С-400 теж пояснювали цією самою причиною. Точніше, там це було сформовано так, що дуже скоро стало мемом. Усі ж пам’ятають про «кривизну Землі»?
     
    Цікаво, у них в МО сидять пласкоземельники, і саме вони формують техзавдання розробникам ППО?

  3. Панцир розроблявся для боротьби з літаками і гелікоптерами. Які на локаторі сяють як ялинка.
    А малорозмірні цілі він погано бачить. А якщо ціль зроблена з пластика то взагалі не бачить.

  4. У Лівії Туреччина зницувала Панцирі зверху, з Байрактарів, наскільки я пам’ятаю. Тобто з цілями, що летять високо він також має проблеми. Скоріше за все він дійсно просто призначений для іншої війни, тої що ведеться на папері, напевно.

  5. Пан Олекса поцілив у яблучко щодо пласкоземельників у росМО і їхніх техзавдань. А хто у них головний пласкоземельник? Правильно, Юрій Лоза. Саме його текстами і надихалися, коли в ДНК Панциря зашили: ” Я тіхо у…у, лішь в дом пронікнет полночь, чтоб …амі нполніть мір, в катором я живу.” (Тобто, русскій мір)

Коментарі закриті.