Авторка перекладу: Світлана
Регулярно переглядаючи ізраїльську пресу та слухаючи пару журналістів звідти, якийсь час тому став помічати, як це все почало дратувати. Адже коли йдеться про внутрішню політику Ізраїлю, все набагато простіше, бо це їхня справа, з одного боку, а з іншого – багатошарові конструкції без контексту ледь вловимі. І щодо зовнішньої політики – теж усе зрозуміло. Країна просто зараз перебуває в ситуації, коли навколо або вороги, або не зовсім вороги, і це дуже нагадує нашу ситуацію, коли більшість нашого сухопутного кордону проходить або з курником, або з білокурником. Тут теж усе ясно і зрозуміло, але ясність миттєво зникає, коли йдеться про Тромба.
Воно зрозуміло, адже США є єдиним союзником Ізраїлю, і плюс до того, Штати є донором Ізраїлю у плані військової допомоги вже кілька десятків років поспіль. До речі, Додік любив тицяти носом Байдена за суму допомоги (явно ним перебільшену), але чомусь жодного разу не згадав про суму військової допомоги, надану Ізраїлю і його адміністрацією, зокрема. Так от, усі ці чинники зрозумілі, і, напевно, тут можна було б сказати, що не можна плювати в руку, яка дає, тому там так старанно обходять неприємні моменти щодо Додіка. Але це – хибне враження.
Ще раз повторю, що регулярно відстежую ізраїльські джерела у форматі три друковані ЗМІ та два журналісти, які ведуть власні відеоблоги, і тому чудово пам’ятаю, що критика президента Байдена там допускалася ледь не до взагалі ризикованих висловів. Ну, а прозорими натяками все це просто кишіло, а ось із Додіком ситуація зовсім інша. Складається враження, що Байден не був президентом США або президентом, але тих США. Жодного остраху образити союзника міцним виразом не спостерігалося, а тут – не просто скромність утворилася, а й навіть конструкції, що явно виправдовують Тромба. Тобто очевидна прямо протилежна риторика.
І тут, напевно, хтось може сказати, що Додік дає більше допомоги або дає її в різноманітнішому вигляді, але нічого подібного. Я пам’ятаю коментарі вказаних джерел одразу після 7 жовтня 2023 року, коли президентом був Джо Байден. Вони самі розповідали про те, що транспортна авіація США увійшла в режим каруселі і борти ледь встигають розвантажувати зброю та боєприпаси. А це означає, що з регулярною допомогою за Байдена було все гаразд і з екстреною, після бійні 7 жовтня, – теж.
Але, можливо, Байден забороняв щось робити щодо ХАМАСу чи Хезболли? І тут справді обмеження були, але такий стан справ зумовлювався неоднозначною реакцією на події з боку союзників США по НАТО. Це, безумовно, неприємно для Ізраїлю, і ми чудово розуміємо цю ситуацію, бо приблизно в той самий час у ході нашої війни з окупантом Штати теж висували низку обмежень. І коли ізраїльтяни висловлювали критику на адресу Штатів чи особисто Байдена, ми не мали особливих питань, однак просто зараз Додік робить те саме, але публічно, явно принижуючи свого союзника. Якщо адміністрація Байдена висловлювала своє «фе» дипломатичними каналами і подробиць цього ніхто не знав, то Тромб це робить публічно і розповідає всім, що він віддав Ізраїлю команду припинити бойові дії проти Хезболли на певний строк і зараз збільшив цей строк ще на три тижні. Можна тільки уявити, як офіцери ЦАХАЛ спостерігають за перегрупуванням сил бойовиків і нічого не можуть зробити, бо ті – під парасолькою Тромба.
По суті, Додік не робить нічого такого, чого не робив би Байден, але він ще й видає коментарі, що недоречні взагалі в міжнародній політиці, а тим більше – на адресу власного союзника, який давно й наполегливо веде боротьбу з тими ворогами, яких гольфіст де-факто взяв під своє крило, хай і тимчасово. Проте жодної критики там немає, натомість є розповіді про те, що все це необхідно для досягнення великої угоди з Іраном, яка просувається саме силами Додіка. І, по суті, вся ця каша, яку заварює гольфіст, залишиться після нього, а Ізраїль її буде розхльобувати самостійно. Гадаю, там це розуміють, але мовчання вже почало ставати дзвінким.
(Далі буде)
Нетаниягу распорядился “со всей мощью” нанести удар по “Хизбалле”
https://www.newsru.co.il/israel/25apr2026/netanyahu_001.html
> Воно зрозуміло, адже США є єдиним союзником Ізраїлю, і плюс до того, Штати є донором Ізраїлю у плані військової допомоги вже кілька десятків років поспіль. До речі, Додік любив тицяти носом Байдена за суму допомоги (явно ним перебільшену), але чомусь жодного разу не згадав про суму військової допомоги, надану Ізраїлю і його адміністрацією, зокрема.
Так саме ж тому, що Ізраїль є союзником США (одним із Основних союзників поза НАТО, Major Non-NATO Ally, MNNA), а Україну чекали в НАТО, але вона не прийшла — не вирішила, що те НАТО варте відмови від корупції. А тепер от претензії висуває, що до неї, бач, ставлення, не як до Ізраїлю. Не послідовно.
А ви точно українець і живете в Україні? Бо всі до одного ваші коментарі переповнені зловтіхою щодо України та українського народу. От про що б не писав автор, ваші 5 копійок завжди будуть намаганням позловтішатись чи злостиво покритикувати або Україну або український народ. Так може чинити або слабкодухий мазохіст, або ж ,щонайменше недруг України та її народу. Якби це було один чи два рази ,то це ще можна було б якось пояснити , але те,що робите ви – це симтемна робота . Хотілося б щоб модератори придивились би до вас пильніше.
А мені хотілося би, щоби українці до себе придивилися пильніше. Бо перекручування та лицемірство не обов’язково даватиме успішний результат. Я би хотів, щоби українці нарешті стали європейцями, нарешті вирвалися з парадигми пригнобленого народу, який пишається тим, щоби «киданути» гнобителів — гнобителів уже немає, держава вже ніби власна, а українці продовжують намагатися всіма силами «кидати» свою власну державу.
Що конкретно Вам не сподобалося в цьому моєму дописі? Що я вказав, що в США з Ізраїлем та Україною принципово різні стосунки? Так це ж правда. Що через це некоректно порівнювати підтримку Ізраїлю та України з боку США? Так це ж правда. Що Україна систематично й послідовно відмовляється виконувати вимоги запровадження верховенства права та зниження рівня корупції, які є передумовами вступу як до НАТО, так і до ЄС? Так і це ж правда. Правда очі ріже? То, може, очі промити, і в дзеркало на себе пильно подивитися, може навіть самокритично?
Я нагадаю, що Україна 2014 року закликала США надати їй статус Основного союзника США поза НАТО, на основі якого США оце й надають допомогу Ізраїлю. Але отримала відмову, бо цей статус США надають лише країнам, які не належать до Європи та Північної Америки (і не є їхніми заморськими територіями): https://commons.wikimedia.org/wiki/File:American_MNNA_and_NATO_allies.svg А передумови вступу до НАТО давно відомі, й вимоги відмови від корупції й запровадження верховенства права Україні повторюють регулярно. Що тут неправда?
Бажано би без лицемірства, пане Ієремія.
> І тут, напевно, хтось може сказати, що Додік дає більше допомоги або дає її в різноманітнішому вигляді, але нічого подібного.
Так, мабуть, справа не в тому, що він дає більше, бо він дає менше, а в тому, що він у відповідь на критику може стати давати більше менше, ніж Байден. Бо Байден був адекватний, і на критику міг реагувати адекватно, а Трамп — повний псих, тому йому сраку ото й вилизують, мабуть.
“…але чомусь жодного разу не згадав про суму військової допомоги, надану Ізраїлю і його адміністрацією, зокрема…”
І не згадає – занадто сильне ізраїльське лобі і єврейська діаспора.
На відміну від української, на жаль.
Підстави для допомоги різні, й у США ніхто напряму не стане порівнювати ці суми, як це роблять українці, прикидаючись, що не розуміють відмінності.