Ціна вибору (Частина 2)

І було б зрозуміло, якби відбувалися якісь складні дипломатичні комбінації, в яких присутність Ізраїлю могла б щось зіпсувати, але з урахуванням того що переговорний процес з Іраном фактично здійснюють два дилетанти і неосвічені ледарі – його зять і знайомий рієлтор, то про жодні складні дипломатичні комбінації не може бути й мови. Скажемо відверто, навіть держсекретар Рубіо за весь час своєї роботи не зміг показати якихось фігур вищого пілотажу на дипломатичній ниві, а ці двоє залишають за собою смугу ганьби, непорозумінь і хаосу. Однак, попри однозначно негативні результати їхньої тупої метушні, Додік продовжує використовувати принцип: «Мы с Тамарой ходим парой, мы с Тамарой – санитары». І судячи з усього, за час його каденції, який залишився, нічого там не зміниться. Ці два клоуни так і їздитимуть світом і нестимуть маячню.

Просто нагадаю, що нинішній етап бойових дій з Іраном розпочався після того, які після завершення чергового етапу «бессмысленных и беспощадных» переговорів цього дуету з рушниками рієлтор Віткофф заявив пресі про те, що буквально щойно бородаті йому сказали, що мають намір за тиждень-два створити кілька атомних бомб. Тоді бородаті встигли заявити, що торговець нерухомістю це вигадав для продовження шоу, але далі їх ніхто вже не слухав, тому що буквально всіх, хто мав право підтвердити цю оцінку, було вбито. І ось ці двоє знову їдуть до Пакистану, а Додік розповідає про те, що переговори рухаються в потрібному напрямі і треба ще трохи часу для того, щоб отримати найкращу угоду.

Нагадаємо: буквально кілька днів тому Додік публічно заявив, що Іран приймає всі умови і всі будуть щасливі. Уран – віддають, від ядерної програми – відмовляються, Ормуз – відкривають. Іран миттю закрив Ормуз і публічно заявив про те, що дід несе дурницю і що таких домовленостей не було в принципі. Всі очікували, що після такої заяви Тегерана Штати відразу відновлять удари, але Додік продовжив припинення вогню ще на три тижні, а бородаті заявили, що це – його проблеми, а вони таких зобов’язань на себе не беруть.

І ось Кушнер та Віткофф знову летять до Ісламабада, і у Штатах розповідають про те, що вони поїхали для продовження переговорів. А, між іншим, попередні переговори були очними, а тепер бородаті відмовилися особисто спілкуватися з цією парочкою і готові обмінюватися інформацією тільки через пакистанських посередників. Тобто навіщо туди взагалі летіти – незрозуміло, бо передавати повідомлення пакистанському посереднику можна й без перельотів, не відходячи від каси. Ось як це описує ізраїльська преса:

«Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі передав пакистанським посередникам вимоги Тегерана, а також заперечення щодо вимог США. Про це пакистанське джерело повідомило після опівдня агентству Reuters. Аракчі прибув до Ісламабада минулої ночі та одразу ж провів зустріч із пакистанським командувачем армії фельдмаршалом Асімом Муніром. Цього разу, на відміну від першого та другого раундів переговорів у Пакистані, іранці відмовляються вести прямі переговори, а користуються послугами посередників для передачі послань…»

Тобто з цього тексту явно видно, що сама переговорна конструкція стала складнішою, а умови ведення переговорів – гіршими. Це означає, що сторони опинилися далі від дипломатичного вирішення проблеми, ніж це було раніше. Але американська преса пише, що Додік дотискає бородатих і хоче отримати найкращі умови угоди. Тобто він поводиться, як алкаш, якого стусанами викинули з шинку, але він піднімається, струшує пил і знову плететься в той самий шинок по добавку.

А в цей самий час Кушнер і Віткофф летять до Ісламабада, щоб послухати посередника й дізнатися, що їм передали бородаті так, щоб Віткофф знову щось не вигадав від себе і щоб однозначно був посередник, здатний підтвердити те, що було насправді. А поки іранські представники перебувають у Пакистані, рупор КВІР – агентство «Таснім» – так прокоментувало поточну ситуацію з переговорами:

«Якщо агресивна американська армія продовжить свою блокаду, бандитські дії та піратство в регіоні, вона може бути впевнена, що стикнеться з відповіддю потужних збройних сил Ірану».

(Далі буде)