Додіка геть не чіпають ці цвинтарі, меморіали та інше, оскільки він зараз насолоджується роллю хрещеного батька нахабного злочинного клану. За манерою поведінки він явно намагається наслідувати одного з тих крутих хлопців, які свого часу були на виду та на слуху. Цілком можливо, що в якийсь момент він змусить називати себе доном Тромбом і цілувати свою руку. Можна не сумніватися, що цей номер пройде на «ура», а слину з руки не встигатимуть витирати. Але навіть за такого розкладу в цій мізансцені є певний дисонанс.
Як ми пам’ятаємо, у відомій епопеї «Хрещений батько» у дона Віто Корлеоне був син, який доблесно воював на фронтах Другої світової війни і навіть мав за це високі нагороди. А як було сказано вище, ні сам Тромб, ні його предки, ні його нащадки такої доблесті не мали, а його дід взагалі був таврованим ухилянтом. Тож із доном у нього виходить приблизно так, як у путіна зі Штірліцом. Окрім жестів, поз та інших кривлянь — нічого спільного. І ось тепер уже можна переходити до відео, але під дещо іншим кутом зору.
Досить подивитися на те, як Додік виголошує свої абсолютно безглузді промови. Точніше, не так — на якому тлі він це робить. Позаду нього майже впритул стоїть шеренга холуїв, які чітко підпадають під опис Митця: «Довольні хами, ситі, в них ерекція». Саме з таким виглядом завжди стоїть ця шобла, і, що характерно, вона ніколи нічого не робить. Це означає, що перед зустріччю з журналістами цих діячів сповіщають про те, що вони мають покинути свої справи, з’явитися у вказане місце і мімікою показувати захоплення мудрістю Додіка або ж посміятися, коли він відпустить плаский жарт. Все, більше ніякого змістовного навантаження там немає.
І тут слід зазначити, що прутін не дуже любить, щоб хтось стояв у нього за спиною. Мало що у них там може виявитися — пластикова чи скляна заточка, наприклад, яка не пищить у «рамці». Зате це тло все більше стає схожим на те, що буває під час публічних заходів у Кім Чен Ина, або, як його ласкаво називають у народі, Кім Винь Хуня. Там ще треба попрацювати з особовим складом, щоб він ридав від розчулення і скандував якісь гасла типу: «Додік, партія, комсомол!», ну або щось подібне можна придумати під цей ритм.
Але коли було поставлене запитання щодо того, що принц Гаррі сказав, мовляв, Україна б’ється з кривавим агресором і що обов’язок честі всіх нормальних людей і країн — підтримати її в цій боротьбі, і як сам найпрекрасніший президент ставиться до цієї заяви, то, чесно зізнаюся, дослухати до кінця цей потік випадкових слів просто не вистачило сил. Спочатку пацієнт сказав, що принц говорив не від імені всього народу Британії і що він має більше прав говорити від імені його народу, і здавалося, що далі розповідь піде в тому напрямку, але він обмежився тим, що запевнив у своїй любові до принца і Великої Британії, а також у тому, що має намір їх (невідомо кого) запросити на урочистості до Білого дому. І тут його порвало на бальний зал, як прутіна рве на Рюрика.
Додік заявив, що для урочистостей у Білому домі зовсім мало місця. Є одна кімната, але туди взагалі неможливо поміститися, а ось коли він побудує прекрасний бальний зал, про який усі мріяли 150 років (чому саме стільки — невідомо, але можливо, що 150 мг — це дозування якогось препарату), ось тоді він вперто рушить до «сбичі мєчт». А ми ж вчора писали про те, що тема бального залу стала у Додіка нав’язливою ідеєю і що він на неї перемикається практично з будь-якої робочої теми.
Усе це показували по їхньому ТБ, і я навіть не знаю, як там люди все це сприймають. Такого сорому вигадати неможливо, а от він є, причому — щодня. Загалом, якщо це не стане щепленням для американців, то можна буде говорити про те, що ми присутні при заході Америки. Це вже — без варіантів.
Американці схибнулися на шоу, все сприймають, як розважальний виступ. Але одне, коли гравець НФЛ чи НБА після вдалої спроби робить виставу з вихваляннями (до речі то такі професіонали, що найскладніші спортивні дії виконують так, що можна найвищий бал за артистизм ставити, наче в суперцирку). І зовсім інша справа, коли таку виставу виконує старий дід у ролі президента. Для американців усе це шоу і більшість там дійсно не розуміє, як такий президент виглядає для людей з інших країн, і як таке шоу може погано закінчитись.
Трамп – це не Корлеоне, це вот цей:
https://godfather.fandom.com/wiki/Joey_Zasa
з Godfather III.
“You all know Joey Zasa. He is, I admit, an important man. His picture is on the cover of the New York Times magazine. He gets the Esquire magazine award, for the best-dressed gangster! The newspapers praise him, because, he hires Blacks into his family, which shows he has a good heart. He, is famous. Who knows? Maybe one day, he will make all of you popular.”
―Michael Corleone to the Commission
Текст хороший, але, все-таки, прохання до автора – не проганяйте оригінал російською через машинний переклад, намагайтесь самі перекладати. “Ситі їбала” все-таки не “ситі ерекції”
Дякую за побажання, але я маю, як і ви, 24 години на добу і тому, я вихожу з можливостей у кожному, конкретному випадку. Тобто – роблю так, як це можу. Іншого не буде. Коли є можливість – пишу два тексти, коли ні – кидаю на перекладач, а в стандартній ситуації, текст перекладає фаховий філолог. Якщо ви – доросла і свідома людина – маєте це розуміти, ну а ні, то і ні.
Я би міг час від часу допомагати з перекладами, але лише іноді міг би робити це оперативно (бо робота й інші справи). Можливо, мало би сенс робити десь «чергу» на переклад (з обмеженим доступом, звісно), щоби охочі допомогти могли би брати задачі, й відмічати, що хто взяв? Як випробувальне завдання можна зробити чергу архівних статей.
Чого це Трамп вирішує, хто від чиєго імені каже? Принц Гаррі може говорити від імені британського народу в публічних промовах оскільки він, хоч і не буде королем, бо одружився з розлученню жінкою, але залишається членом королівської родини, на відміну від ізгоя-педофіла Ендрю – дружочка і соучасника Трампа і Епштейна і по злочинам проти дітей.
Питання в іншому: сам Трамп говорить все, що говорить, від імені АМЕРИКАНСЬКОГО народу, тому що він є його вибором. І це ганьба ганебна.