І ось на одному з відео чути, як автор каже: «поліція розбіглася». Не знаю, наскільки це відповідає дійсності, але якщо це так і після цього терорист убив ще когось, то провина за бездіяльність просто кричить про себе. Виходить, коли йдеться про беззбройних громадян, яким вибивають скло в автомобілях і навіть відкривають вогонь, коли цьому автомобілю вдається втекти, — тут вистачає відваги, настанов, інструкцій та іншого, а коли відморозок іде вулицею і вбиває перехожих, тут — інша справа, і треба дочекатися «Корду».

Але це — половина біди. Друга половина полягає в тому, що коли вже зрозуміло, хто це і що він робить, стосовно терориста починають діяти правила, набагато м’якші, ніж проти того ж самого «ухилянта». А це вже просто якийсь сюрреалізм. Ухилянт уже страшніший за терориста? Виходить, що так. Але залишимо осторонь порівняння і просто подивимося на те, як розвивалися події. Зі злочинцем спробували вступити в переговори, щоб звільнити заручників і вмовити його здатися. І ось тут ми стикаємося зі стандартними процедурами, які застосовуються поліцейськими силами у більшості країн.

Зрозуміло, що мені невідомо, як регламентуються дії наших силових структур у таких ситуаціях, але гадаю, що вони плюс-мінус відповідають тому, що є в Європі та США. І ось як виглядає алгоритм дій таких підрозділів. Спочатку йдуть спроби встановити контакт із терористом або терористами через засоби зв’язку або інші канали, включно з прямим зверненням через гучномовець. У разі явного загострення ситуації або тоді, коли терорист припуститься якоїсь тактичної помилки, настає силова фаза, часто — з ліквідацією терориста. Але спочатку — переговори, і ось як відкриті джерела описують необхідність переговорів:

Концепція ведення переговорів із терористом, який захопив заручника, заснована на психологічному управлінні ситуацією, а не на поступках. Її мета — зберегти життя заручників і мінімізувати ризик насильства, використовуючи методи контролю, комунікації та поступового зниження напруження.

Основні принципи

Принцип

Суть

Мета

Контроль часу

Переговорник прагне розтягнути час, щоб знизити емоційне розжарення терориста.

Дати спецслужбам можливість підготувати операцію та втомити злочинця.

Психологічна стабілізація

Спокійний, упевнений тон, відсутність агресії.

Знизити рівень страху та гніву у терориста.

Будування довіри

Переговорник показує готовність слухати, не засуджуючи.

Створити канал спілкування, через який можна впливати на рішення.

Мінімізація вимог

Не обговорюються політичні чи ідеологічні поступки.

Сфокусувати розмову на безпеці заручників.

Поступове перемикання уваги

Переведення теми з погроз на побутові деталі (їжа, вода, втома).

Розрядити обстановку та викликати раціональне мислення.

Теоретична база

  • Кризова психологія — управління поведінкою людини у стані стресу та страху.

  • Модель переговорів ФБР (Behavioral Change Stairway Model): Активне слухання, Емпатія, Довіра, Вплив, Зміна поведінки

Мета переговорів: не «договориться» з терористом, а створити умови, за яких він сам прийме рішення здатися, зберігши життя заручників. Якщо хочеш, я можу показати коротку схему цієї моделі — як крок за кроком переговорник переводить терориста від агресії до співпраці”.

Далі буде…

3 коментар до “Терор і правила (Частина 2)”
  1. Какие крок за кроком ?
    Вон пишут что зтот хрен был отставным подполковником кацапской армии и при этом имел зарегестрированный в Украине карабин.
    Если это правда то кто ему оружие выдавал ?

    1. А хто паспорти Українські видає такім особам, як аброхамія гогішвіллі, єрмак, з допусками від департаменту СБУ щодо роботи з режимними документами???

  2. “Не знаю, наскільки це відповідає дійсності, але якщо це так і після цього терорист убив ще когось” – це так…

Коментарі закриті.