Каміння з неба (Частина 2)

Виходить, що максимальний рівень захисту від ударів з повітря був забезпечений головній інфраструктурі колишнього чорноморського флоту, а саме — нафтобазі та арсеналу, і, звісно ж, Керченському мосту. І ось цієї ночі туди нарешті прилетіло, а це означає, що або ППО противника вже деградувала до такої міри, що такі удари стали можливими, або засоби ураження сил оборони України вийшли на новий технологічний рівень, який нівелює можливості ППО в таких, воістину ключових локаціях.

Ну а бонусом тут слід вважати те, що сама ціль розташована в самому центрі міста, а тому удари по ній було видно і чутно практично з будь-якого місця Севастополя. Ну а пожежу та стовп диму, який пішов у небо з району «Козачки», можна спостерігати навіть з-за меж міста. Таким чином, ті, хто 12 років тому необачно говорив або думав «хоч каміння з неба», тепер спостерігають саме те, що замовляли.

Картина пожежі на головній нафтобазі флоту прямо вказує на те, що флоту у звичному розумінні цього слова вже просто немає. І справа тут не в тому, що з корабельного складу вже давно вибув корабель першого рангу, крейсер «Москва», без наявності якого решта групи кораблів уже не може називатися флотом, а з іншої причини. Справді, коли флот не може відстояти свою головну військову базу, то це вже свідчить про те, що з ним не все гаразд. І якщо під час Другої світової війни флот «лаптів» тікав із бази під загрозою захоплення її з суходолу, то зараз такої небезпеки немає, а втеча зумовлена тим, що сили оборони України почали просто знищувати все те, що визначало військове угруповання як флот.

Як ми знаємо, понад третину корабельного складу вже знищено, ще частина — серйозно пошкоджена і потребує значних зусиль для ремонту. Але ж це не все. Уже знищено комплекс штабу флоту, і, наскільки відомо, руїни будівлі вже знесені, щоб не нагадувати публіці про колишню міць флоту. Також знищено і ЗКП (запасний командний пункт) флоту або резервний центр управління флотом. Причому ЗКП був знищений навіть раніше за сам штаб. Мабуть, найважчим було ураження севастопольського судноремонтного заводу, де могли проходити ремонт пошкоджені кораблі. Але тепер ніхто не наважується їх туди відбуксирувати, оскільки ризик удару та остаточного знищення пошкодженого корабля занадто великий.

І ось виходить, що ключові об’єкти флоту вже знищені, а з їхнього набору залишилися тільки нафтобаза та сховище боєприпасів. Причому частина цих боєприпасів уже втратила своє значення, оскільки артилерійських гармат потрібного калібру банально немає. Те саме і з ракетами. Але пальне — воно завжди пальне, і тому севастопольська нафтобаза залишилася останнім цінним активом «лаптів» у колись головній базі флоту. І ось по ній сьогодні результативно та красиво прилетіло. А з урахуванням того, що наші фахівці відмінно опанували тактику «добивання», то не виключено, що туди прилетить ще раз, а може й не раз.

Ну і загальне враження у тих, хто в курсі того, наскільки велика цінність таких об’єктів, зводиться до того, що для добрих птахів, які несуть тепло і світло на окуповані території, уже практично немає недоступних цілей. Це повністю руйнує колишню впевненість у тому, що бодай в одному, окремому та особливо цінному місці «лапті» в принципі можуть забезпечити «глухий» захист від ударів з неба. І слідом за цим виникає логічне запитання: «Керченський міст, не спиш?»