Автор перекладу: Світлана
«ФРАЕРА ПОСТАВИЛИ НА ГОП-СТОП. ФРАЕР ОКАЗАЛСЯ – ЖИРНЫЙ КЛОП»
Вище наведено один із варіантів совкової пісні «День победы» в народному варіанті. І це не сильно далеко від істини, бо на одному з етапів історії населення совка поділялося на три основні категорії: ті, хто вже сидить, ті, хто ще не сів, і ті, хто охороняє. Тож країна-табір мала свій неофіційний фольклор явно блатного характеру. А з урахуванням того, що ми тепер чудово знаємо про те, яку роль грали штрафбати, вони ж – штурмові роти і батальйони, то про день перемоги могли співати і вони ось таким чином. Я застав цю систему на її завершенні, але в одному з кабінетів особисто спостерігав портрет товариша Дзержинського, на якому було написано щось у стилі: «Якщо ви ще не сидите – це не ваша заслуга, а наше недопрацювання».
Але повернімося до наших клопів. У ворожих пабліках пройшло повідомлення про те, що начебто в Курській області «підлим ударом» убито командувача 76-ї парашутно-десантної дивізії лаптів. Прізвище та ім’я небіжчика пишуть по-різному, але вимовляти і виписувати його складно, і тому назвемо його просто і умовно – Максим, адже давно відомо, що в такому випадку кажуть: «Загинув Максим, ну і *** з ним». Начебто прилетіло в КП, де командувач приїхав рулити ситуацією, а раз так, то, швидше за все, разом з ним на культурний захід з відомим виконавцем совкових пісень вирушила група товаришів у званні майорів та підполковників, тому що сам комдив мав погони полковника.
Для тих, хто не в курсі: дивізія – велике з’єднання, що в різні часи налічує від 11 до 15 тисяч багнетів. Відповідно, посада комдива пафосна сама по собі, і якщо хтось пам’ятає, Василіванич теж був комдивом. Ну а десантна, тим більше 76-а, Псковська дивізія тепер вважається одним із найбільш боєздатних з’єднань у всіх їхніх збройних силах. І ось полковника списали у «вантаж-200». Загалом, якщо ці чутки таки відповідають дійсності, то тут можна сказати лише одне – більше таких «підлих ударів». І відповідно, більше таких жирних клопів для зазначеної вище графи.
ДИВО-ЗБРОЯ
Іноді доводиться дуже шкодувати про те, що якось не зберіг для історії якийсь соковитий пост противника, бо тоді не було зрозуміло, як він може знадобитися, але таке буває. Так от, кілька місяців тому, оглядаючи натуральний мордобій у ворожому пабліку, де з одного боку виступали бєлгородівці, а з іншого – дорогі москвичі, довелося надивитись на жорстку перепалку. Сталося це через те, що чергова ракета від ЗПРК «Панцир» врізалася в бєлгородську багатоповерхівку. Загалом нічого нового, і таких інцидентів хоч греблю гати, але московська пропаганда вже звинуватила в цьому ударі ЗСУ, а місцеві жителі наробили фотографій і обурилися, мовляв, це свої по нас стріляють. Так от, москвичі порадили їм стулити пельку й не заважати роботі пропаганди. Там було багато цікавих словесних конструкцій, якими протиборчі сторони нагороджували одна одну, а все закінчилося тим, що бєлгородівці люто побажали москвичам пережити щось подібне. І ось цей день настав.
Як видно на заголовному фото, в багатоповерхівку підмосковного Подольська прилетів розгінний блок зенітної ракети від комплексу «Панцир-С». Його вийняли з будинку, і на землі він має такий вигляд.
Місцевим пощастило, що головна частина ракети вже відстрілилася і кудись відлетіла, а розгінний блок може завдати неприємностей лише внаслідок кінетичного впливу, адже бойової частини в нього немає. У Бєлгороді все починалося приблизно так само. І ось тепер уже москвичі можуть ознайомитися з роботою їхніх систем озброєнь із розряду «анала говнет». Не весь же час на це по телевізору дивитися. А тим часом 9 травня загрозливо насувається на них…
НІМЕЧЧИНА ЩЕ РАЗ
Як щойно стало відомо, в ході повторного голосування в Бундестазі Фрідріха Мерца обрано канцлером. За нього проголосувало 325 депутатів. Але неприємний осад у нього залишився. Тож любителю Рюрика треба запастися памперсами. Про всяк випадок.