Ось це все: Пушкін, Толстой, Достоєвський — сучасники країни, яка де-факто була банкрутом і не могла розплатитися за боргами ще Катерини, а часто — не могла навіть обслуговувати відсотки. До речі, Британія, на яку там звично ллють помиї, після Ватерлоо наполягла на тому, щоб росії списали частину боргів, і союзники з великим скрипом, але все ж таки пішли назустріч Британії. Якби не цей акт, росія продала б не тільки Аляску, а й Сибір. До речі, Аляска якраз і пішла на погашення того боргу. Але двоголовий орел тримав скіпетр і державу, і ці ж девайси тримали «імператори», демонструючи золото та велике каміння, яких не вистачило б навіть для того, щоб розплатитися з боргами. Зате величі було — хоч відбавляй.

Але от царська імперія розвалилася, і на її руїнах виник новий режим, а саме — влада більшовиків. Перше, що вони почали робити — люто винищувати символи минулої влади, і треба сказати, вельми в цьому досягли успіху. Буквально все, що так чи інакше могло вказувати на царську владу, було або чисто знищено, або переплавлено для використання вже в новій символіці. І якщо навскидку спробувати згадати про те, що є головним матеріальним символом тієї епохи, то, швидше за все, це буде мавзолей. А оскільки він спочатку будувався як усипальниця Леніна із зовнішнім виглядом вавилонського зикурату, то символ виявився у стилі «два в одному».

З одного боку, там було легко зберігати мощі або мумію вождя світового пролетаріату, а з іншого — користуватися його утилітарною функцією, а саме — трибуною для військових парадів, без яких більшовики не могли жити. Але був там ще глибший сенс, яким більшовики тролили імператорів. Ті прагнули знайти спосіб, яким би підтвердили легітимність своєї влади, нехай і не зовсім прямо. Звідси — символ Золотої Орди, але як усе мало виглядати в результаті — питання.

Практично всі завоювання «лаптів» йшли у бік Константинополя для того, щоб виник територіальний і, головне, історичний місток уже до Східної Римської імперії, оскільки кровних зв’язків із Київськими князями встановити не вдасться через те, що за першої ж нагоди українці це спростують. А от Константинополь — інша справа. Це стало ідеєю фікс, як свого часу Єрусалим був такою ж ідеєю у європейських королів. Але не склалося. А от більшовики перекинули місток одразу у Вавилон і, не соромлячись, побудували зикурат прямо на головній площі країни.

Здавалося б, після падіння режиму більшовиків цей символ мав канути в Лету, як і попередні, але нічого подібного не сталося. Будучи абсолютно неосвіченим і тупим типом, прутін просто не зміг стати генератором нового символізму, а тому залишив совкові символи і почав активно реставрувати ті, що більшовики знищили. І як виявилося, у мавзолею намічається щось на кшталт «другого дихання».

Принаймні, прямо зараз там пишуть про те, що тягнути вже нікуди і дідуся Леніна настав час виносити з мавзолею вперед ногами. І дуже бажано це провернути до «дня побєдобєсія» — 9 травня. При цьому там видають досить відверту аргументацію:

«Пам’ятаєте, з чого починалася СВО? Володимир Володимирович чітко заявив, що Україну створив Ленін. Було б дуже символічно розібратися з ним перед 9 травня. 7–8 числа винести тіло з мавзолею, а на день перемоги провести парад під знаком того, що ми прибрали творця нашого ворога з центру Москви. А це означає, що і ворога переможемо. Спочатку, рано чи пізно, звільнимо ДНР, а потім і повної Перемоги досягнемо».

(Далі буде)

3 коментар до “Про геральдику та символізм (Частина 3)”
  1. Судя по аргументации кремлёвских,они придурки редкостные!

  2. « Было бы очень символично разобраться с ним до 9 мая. 7–8 числа вынести тело из мавзолея, а на день победы…» занести туда скоропредставленного нового собирателя

  3. Бальный зал к мавзолею пристроить – и всё! И сказать шо чертежи и идею выкрало ЦРУ, а додик идею воплотил пока самим недосуг было!

Коментарі закриті.