Парадокси (Частина 4)

А як ми пам’ятаємо, Тромб публічно заявив про те, що запроваджує блокаду протоки та портів Ірану так, як це було зроблено з Венесуелою. Це означає, що блокаді підлягають як танкери з нафтою, що йдуть через протоку з Ірану, так і ті судна, які йдуть у затоку, щоб пройти до іранських портів. Зокрема, це стосується і порожніх танкерів, що йдуть під завантаження. Якщо відмотати ситуацію на кілька місяців назад, то можна пригадати, як американські кораблі берегової охорони ганялися в Атлантичному океані за такими порожніми танкерами. Тож тут мало статися щось подібне, а натомість преса пише таке:

«Ще один внесений до списку санкцій США танкер – Murlikishan – пройшов у напрямку затоки у вівторок, показали дані LSEG. За інформацією Kpler, порожній танкер розміром Handysize, який раніше був відомий під назвою MKA і брав участь у перевезеннях російської та іранської нафти, повинен 16 квітня завантажити мазут в Іраку».

Тобто начебто судно йде не в Іран, а в Ірак, але його внесено до американського списку санкцій, і, за ідеєю, воно не повинно було пройти американський кордон. Тож поки що блокада виглядає дивно, як дивним виглядає і той інформаційний шум, який генерує Білий дім через ЗМІ. Раніше було сказано, що іранську блокаду прорвано і що військові кораблі США пройшлися Ормузом без особливих пригод. Але тут фокус у тому, що саме військові кораблі особливого інтересу у бородатих не викликають. Вони можуть не витрачати боєприпаси на те, щоб влучити у військовий корабель, а просто дочекаються танкера, по якому й ударять, але от саме танкери поки що й не йдуть.

Тому вся ця картина з американською блокадою може обернутися проти Додіка додатковим негативним вмістом. Адже якщо його кораблі не зможуть забезпечити блокаду і судна з іранською нафтою продовжать курсувати протокою, то Додік не тільки вкотре виявиться брехуном, а й покаже, що американський флот не може впоратися з такими завданнями. Є підозра, що Тромб хотів обманом заманити кораблі союзників у протоку, начебто для розмінування фарватерів, і вже маючи міжнародне угруповання, почати активно протидіяти суднам з іранською нафтою, аж до відкриття вогню. Але цей фокус не вдався. Союзники прямо заявили про те, що готові допомогти з розмінуванням, але не братимуть участі у блокаді навіть як реквізит. І тому, доки Додік грається з блокадою, жодного корабля союзників там не буде. Але, мабуть, це не найбільш неприємний розклад у цій ситуації.

Як було сказано вище, через кордон, влаштований Додіком, пройшов танкер, завантажений іранською нафтою. Саме судно китайське, і нафту воно везе до Китаю. І ось припустімо, що було вжито якихось заходів для блокування цього судна. Тут же постає запитання: на якій підставі? Де-юре ці дії можна розглядати як піратські, і в такому випадку у Китаю виникає підстава для того, щоб забезпечити свободу судноплавства власних танкерів в Ормузькій протоці, і для цього в цей район виходить авіаносець і десяток есмінців за підтримки з’єднання підводних човнів. І китайці починають здійснювати проведення своїх танкерів, за згодою Ірану, – що далі?

Якщо на це ніяк не відповісти, то це буде розцінено як зміна світового лідера, і не менше. Це «Америка стала великою знову» чи ще ні? Якщо ж влаштувати силове протистояння, то тут остаточно руйнується вся схема зі швидким завершенням епопеї, щоб встигнути нівелювати негативний бекграунд до виборів. А все це виводить ще на один, уже очевидний парадокс.

Ми всі пам’ятаємо, як довго й нудно американці, і не тільки вони, міркували про те, чому санкції щодо курника виявилися такими слабкими. Тоді буквально всі тягали формулу про те, що це робиться для того, щоб у результаті ціна бензину на американській бензоколонці не підвищилася напередодні виборів. І як ми знаємо, ті, хто найгучніше експлуатували цю формулу, якраз успішно прос*али вибори. І ось тепер, коли виникла та сама ситуація, всі якось забули про те, що головне в американській політиці – ціна бензину для громадян США. Тут або щось зламалося, або щось із двох одне.