І тут виникає розуміння того, що США стали заручниками керівника, який щонайменше не стежить за своєю мовою. Перед цими переговорами він наговорив так багато взаємовиключного, що серйозно сприймати його заяви просто марно. Він дезавуює власні заяви буквально впродовж кількох годин, і тому оцінювати те, що він наговорив, немає сенсу. Інша справа – бородаті.
Перед початком переговорів вони викотили цілу низку попередніх вимог, без виконання Штатами яких вони не мають наміру взагалі ні про що розмовляти. Про це ближнє коло холуїв Додіка нічого не розповідає, бо їм велено мовити про велику перемогу шефа, яку він досяг між третьою та п’ятою лунками на полі в Мар-а-Лаго. Проте преса пише таке:
«Іран висунув чотири основні умови, що «не підлягають обговоренню», для будь-якої угоди з США в ході переговорів в Ісламабаді, повідомляють іранські ЗМІ. Серед цих умов: збереження повного контролю над Ормузькою протокою, повна компенсація збитків, завданих війною, розморожування іранських активів та «стійке й відчутне» припинення вогню в регіоні».
У цьому випадку важлива навіть не суть висунутих попередніх умов, а сам факт їх висування. Як було сказано вище, сторона, що програє, не може собі дозволити подібне нахабство апріорі. Бородаті ж сміливо їх висувають перед тим, як вирушити в Ісламабад. Лінійна логіка говорить про те, що якщо США вважають себе стороною, яка якщо не виграла, то, принаймні, виграє, вони були зобов’язані розвернути свою делегацію і поставити на переговорах крапку, розуміючи, що противник ще не дійшов до потрібної кондиції, а довести його до неї можна тільки силою. Якщо ж цього не сталося, то це означає, що американська сторона поводиться як завгодно, тільки не так, як це робить переможець.
Але це ще не все. Трохи раніше, коли тільки з’явилися перші повідомлення про можливі прямі переговори в Ісламабаді, Додік заявив про те, що список із десяти іранських вимог буде основою для переговорів. А, між іншим, це вимоги сторони, що аж ніяк не програла, а явно перемогла. І якщо Додік каже, що це – нормальні вимоги, які можна взяти за основу, то про яку перемогу мовлять його папуги? І ось буквально кілька годин тому преса пише таке:
«США погодилися розморозити фінансові активи Ірану, що зберігаються в Катарі та інших іноземних банках, повідомило Reuters високопоставлене іранське джерело в суботу, перед зустріччю делегацій двох країн в Ісламабаді, яка готується».
Це що ж виходить, щонайменше один із пунктів іранського ультиматуму Додік уже виконав? Що буде далі? Додік ще й збагачувальну фабрику пообіцяє відновити? А в Ізраїлі поки що намагаються себе заспокоїти тим, що в регіон продовжують стягуватися американські війська, і ось як стягнуться, тоді… А що тоді? Продовжать бомбити? Ну, місяць бомбили, користі – нуль. Знову битимуть по блок-постах Басіджу і вкотре кидатимуть бомби на вже зруйновані заводи?
А тим часом, поки діє припинення вогню, в акваторії Каспійського моря йде просто карусель із суден, які щось везуть в Іран. Те ж саме і з літаками. В Ірані щось терміново розвантажується доставлене як із курника, так і з Китаю. Причому Китай діє акуратно і тільки частину своїх постачань здійснює літаками. Решта йде суходолом через Туркменістан або морем через курник.
(Далі буде)