Цей приклад можна вважати еталонним не тільки через непорівнянну математику, а й тому, що на момент початку бійки Фінляндія не мала ні флоту, ні авіації, ні бронетанкового кулака в сучасному уявленні цих понять. А якщо так, то не могло бути й мови про взаємодію відсутніх родів військ. Тобто фінську армію не можна було порівнювати з агресором ні за кількістю, ні навіть за внутрішньою структурою. А результати фінської війни всім відомі.
Звідси можна зробити висновок про те, що будь-які рейтинги слід складати, починаючи з головного критерію, який є альфою та омегою будь-яких збройних сил, а саме – здатності досягати поставленої мети. І чим більше конкретних завдань вони гарантовано можуть виконати, тим вищий рейтинг збройних сил. Грубо кажучи, яка користь від протистояння у форматі 1:10 танків, літаків чи кораблів, якщо одиниця може знищити десять одиниць противника? Проте кількісний показник збройних сил стає визначальним і самодостатнім. І що найголовніше, володарі армій із цього рейтингу самі орієнтуються на ці цифри та рядки рейтингу, щоб визначити свою вагу і відповідно – здатність досягати поставленої мети.
Далі ми постараємося мінімально згадувати нашу війну, бо тут ми завжди гратимемо роль зацікавленого спостерігача. Візьмемо армію світу, що стоїть вище за Україну на одну сходинку в тому самому рейтингу могутності армій. Це – один із найкращих прикладів, який можна придумати, без урахування України. ЦАХАЛ має одну з найбільш передових матеріальних частин серед усіх збройних сил світу. Особливо це стосується авіації, бронетанкових військ, зв’язку, ППО та піхоти, які оснащуються найпередовішими зразками зброї та боєприпасів. Що стосується піхоти, то з тією кількістю військових сутичок, яку вона має на своєму рахунку, ще треба пошукати конкурента з досвіду ведення бойових дій і практичного застосування всіх видів зброї.
Так, Ізраїль має досить скромний флот, але тут уже треба виходити з географії, а отже – з формату бойових завдань, які в принципі можуть ставитися як реально досяжні, і флотських завдань у цьому переліку практично немає. Решта – на найвищому рівні. А тепер порівняймо цю могутність із ХАМАСом, який навіть класичною армією вважати не можна, і погляньмо на те, скільки довелося боротися з цією терористичною організацією, і навіть через два роки навряд чи хтось зможе всерйоз говорити, що мету бійки з ними остаточно досягнуто. А я нагадаю: Нетаньягу особисто і неодноразово заявляв, що завдання у сил оборони одне – повне знищення ХАМАСу як сутності.
Так, за ці два з половиною роки вдалося знеголовити верхівку командування організації, причому – не один раз, але оголошену мету не досягнуто й зараз. І якщо відкинути політкоректність та реверанси, то єдиним об’єктивним критерієм успіху чи перемоги може бути виключно досягнення поставлених цілей військової операції. Якщо їх досягнуто – це успіх, і залежно від того, яку ціну за це довелося заплатити, можна або не можна назвати успіх перемогою. Як приклад – ціна совка, яку він заплатив за знищення Німеччини, причому в коаліції із союзниками. Якщо це дивитися під таким кутом зору, це можна назвати як завгодно, але не перемогою. Однак вони продовжують святкувати цей суцільний фарш як нестерпну перемогу.
(Далі буде)
> А тепер порівняймо цю могутність із ХАМАСом, який навіть класичною армією вважати не можна,
Так а цей рейтинг і не порівнює армії, він порівнює нації, включно з усіма їхніми ресурсами — природними, фінансовими, географічними тощо. ХАМАС дійсно не є армією, але він і не є самостійною нацією — за ним, як і за Хезболлою та хуситами, стоять ресурси Ірана. А Іран у цьому рейтингу стоїть таки вище за Ізраїль, тож суперечність відсутня.
P.S. За Україною, між інщим, наразі стоять ресурси ЄС та Коаліції охочих, а рейтинг показує її положення, якби вона зараз відмовилася би від цієї підтримки – або якби їй би відмовили в ній.