Israeli military mobile artillery unit fires towards southern Lebanon from northern Israel, Thursday, April 9, 2026. (AP Photo/Ariel Schalit)

Цей приклад можна вважати еталонним не тільки через непорівнянну математику, а й тому, що на момент початку бійки Фінляндія не мала ні флоту, ні авіації, ні бронетанкового кулака в сучасному уявленні цих понять. А якщо так, то не могло бути й мови про взаємодію відсутніх родів військ. Тобто фінську армію не можна було порівнювати з агресором ні за кількістю, ні навіть за внутрішньою структурою. А результати фінської війни всім відомі.

Звідси можна зробити висновок про те, що будь-які рейтинги слід складати, починаючи з головного критерію, який є альфою та омегою будь-яких збройних сил, а саме – здатності досягати поставленої мети. І чим більше конкретних завдань вони гарантовано можуть виконати, тим вищий рейтинг збройних сил. Грубо кажучи, яка користь від протистояння у форматі 1:10 танків, літаків чи кораблів, якщо одиниця може знищити десять одиниць противника? Проте кількісний показник збройних сил стає визначальним і самодостатнім. І що найголовніше, володарі армій із цього рейтингу самі орієнтуються на ці цифри та рядки рейтингу, щоб визначити свою вагу і відповідно – здатність досягати поставленої мети.

Далі ми постараємося мінімально згадувати нашу війну, бо тут ми завжди гратимемо роль зацікавленого спостерігача. Візьмемо армію світу, що стоїть вище за Україну на одну сходинку в тому самому рейтингу могутності армій. Це – один із найкращих прикладів, який можна придумати, без урахування України. ЦАХАЛ має одну з найбільш передових матеріальних частин серед усіх збройних сил світу. Особливо це стосується авіації, бронетанкових військ, зв’язку, ППО та піхоти, які оснащуються найпередовішими зразками зброї та боєприпасів. Що стосується піхоти, то з тією кількістю військових сутичок, яку вона має на своєму рахунку, ще треба пошукати конкурента з досвіду ведення бойових дій і практичного застосування всіх видів зброї.

Так, Ізраїль має досить скромний флот, але тут уже треба виходити з географії, а отже – з формату бойових завдань, які в принципі можуть ставитися як реально досяжні, і флотських завдань у цьому переліку практично немає. Решта – на найвищому рівні. А тепер порівняймо цю могутність із ХАМАСом, який навіть класичною армією вважати не можна, і погляньмо на те, скільки довелося боротися з цією терористичною організацією, і навіть через два роки навряд чи хтось зможе всерйоз говорити, що мету бійки з ними остаточно досягнуто. А я нагадаю: Нетаньягу особисто і неодноразово заявляв, що завдання у сил оборони одне – повне знищення ХАМАСу як сутності.

Так, за ці два з половиною роки вдалося знеголовити верхівку командування організації, причому – не один раз, але оголошену мету не досягнуто й зараз. І якщо відкинути політкоректність та реверанси, то єдиним об’єктивним критерієм успіху чи перемоги може бути виключно досягнення поставлених цілей військової операції. Якщо їх досягнуто – це успіх, і залежно від того, яку ціну за це довелося заплатити, можна або не можна назвати успіх перемогою. Як приклад – ціна совка, яку він заплатив за знищення Німеччини, причому в коаліції із союзниками. Якщо це дивитися під таким кутом зору, це можна назвати як завгодно, але не перемогою. Однак вони продовжують святкувати цей суцільний фарш як нестерпну перемогу.

(Далі буде)

Один коментар до “Про крутість армій (Частина 4)”
  1. > А тепер порівняймо цю могутність із ХАМАСом, який навіть класичною армією вважати не можна,
     
    Так а цей рейтинг і не порівнює армії, він порівнює нації, включно з усіма їхніми ресурсами — природними, фінансовими, географічними тощо. ХАМАС дійсно не є армією, але він і не є самостійною нацією — за ним, як і за Хезболлою та хуситами, стоять ресурси Ірана. А Іран у цьому рейтингу стоїть таки вище за Ізраїль, тож суперечність відсутня.
     
    P.S. За Україною, між інщим, наразі стоять ресурси ЄС та Коаліції охочих, а рейтинг показує її положення, якби вона зараз відмовилася би від цієї підтримки – або якби їй би відмовили в ній.

Коментарі закриті.