Затока. Припинення вогню (Частина 5)

Друга мета – демонтаж ракетної програми, що відбувся лише частково. Справді, авіаційні удари по промислових підприємствах завдали колосальної шкоди виробничій базі ракетної галузі. Але тут не можна упускати важливий момент, який сильно відрізняє ситуацію в Ірані від ситуації в курнику. Якщо москва відрізана від західних технологій лише чотири роки, а до цього часу вибудовувала ключові галузі промисловості на обладнанні з США, ЄС, Японії та інших країн Заходу, то Іран перебуває в такому становищі з 1979 року, і промисловість, яка працює на ядерну або ракетну програму, практично ніяк не зав’язана на постачанні обладнання зі вказаних місць.

За 47 років влади бородатих уся військова промисловість базувалася на обладнанні або власного виробництва, або альтернативному західному. Останнім часом воно туди масово надходить з Китаю, і буквально всі ключові виробництва спираються саме на його обладнання. Щось постачають і лапті, але переважно – Китай. У такому розкладі потенціал відновлення промисловості в Ірану набагато вищий, ніж у лаптів. І можна припускати, що рушники будуть відновлювати ключові виробництва з урахуванням набутого досвіду бойових дій, а тому з самого початку розміщуватимуть усе так, щоб воно було максимально прикритим від ракетних та бомбових ударів.

Але й це ще не все. Досить великий арсенал ракет, пускових установок для них та іншого обладнання залишився неушкодженим навіть після масованих бомбардувань. За даними ізраїльської та американської розвідок, близько половини ракетного потенціалу Іран таки зберіг, а це означає, що він просто зараз має здатність влаштувати те, що було продемонстровано за час ведення бойових дій, як мінімум ще раз. І наскільки можна зрозуміти, бородаті не мають жодного ентузіазму щодо знищення всього цього добра.

Тож тут ціль можна вважати не досягнутою взагалі. Промисловість можна досить швидко відновити, а на цей час ракетного потенціалу може бути цілком достатньо для вирішення військових завдань. Гадаю, що за два тижні бородаті розкопають усе те, що було закрито обваленими тунелями, і будуть готові влаштувати «вирвані роки» вже до завершення строку припинення вогню.

Третій пункт – підтримка проксі. Як уже всі знають, і хусити, і особливо Хезболла підтримали Іран шляхом обстрілів території Ізраїлю. Причому ліванське угруповання Хезболла, незважаючи на багаторазові заяви ЦАХАЛ та Бібі про суттєвий підрив військового потенціалу, продемонструвало щільність вогню, яку не зміг забезпечити сам Іран. А якщо так, то можна не сумніватися у збереженні, якщо не в суттєвому зміцненні, колишніх відносин між Іраном та проксі. Тож і цей пункт можна вважати проваленим.

Четвертий пункт – відмову від концепції знищення Ізраїлю – можна навіть не розглядати, бо кинута Додіком на півдорозі операція надає додаткову мотивацію тим іранським силам, які зробили антиізраїльський курс основним. Грубо кажучи, попри ті втрати, яких вдалося завдати Ірану в ході військової операції, у середньостроковій перспективі проблема для Ізраїлю лише зростає. Крім того, Ізраїль теж зазнав значних втрат, і, напевно, та пиха, з якою там розповідали про «купол ППО», здатний утримати будь-які удари бородатих, уже минула, і виник тверезий погляд на справжній стан речей.

Ну, а повідомлення про те, що Додік погодився з вимогами бородатих стягувати плату за безпечний прохід Ормузькою протокою нафтових танкерів, є чимось безпрецедентним за рівнем ганьби. Додік не просто вже остаточно злив статус Штатів як гаранта свободи судноплавства, а й, по суті, змінив статус Ормузької протоки. Начебто ця умова діє два тижні, але це ще – велике питання. І якщо хтось у Штатах розповідає, що Додік її розблокував, то це вже ганьба в кубі.

Ну, й підіб’ємо попередні підсумки. Жоден із пунктів програми, які сам Додік назвав причинами початку військової операції, виконати не вдалося. Ба більше, незважаючи на збитки, завдані повітряними ударами, Іран суттєво підвищив свій статус як країни, яку не змогли зламати США. А формалізація цього статусу – визнання Штатами права стягувати гроші з танкерів. Просто уявімо, що хтось відмовився платити, бо це суперечить нормам міжнародного права, –  що тоді? Бородаті розстріляють танкер? А на якій підставі? Додік дозволив? Тож Тромб таки зробив Америку, з усією можливою ганьбою.