При цьому ділові якості там не розглядалися в принципі, оскільки Хегсет, як і Тромб, взагалі нічого в цьому не тямлять. Тому не дивно, що військова операція проводиться без урахування останнього досвіду воєн, які ведуться без участі США, але також ігнорується і власний досвід. Усе будується на переконанні Тромба про те, що в нього — найпотужніша і найвміліша армія у світі, і що йому плювати на всі умовності, а тим більше — на чийсь досвід, якого вони навіть знати не хочуть.
І тут слід зазначити, що ізраїльські військові не можуть собі дозволити такий безголовий підхід просто тому, що вони чудово бачать, як швидко бойовики тієї ж «Хезболли» чи ХАМАСу адаптуються до найнесприятливіших умов і як їм вдається на мізері досить міцно протистояти ЦАХАЛу. Ізраїльтяни чітко розуміють, що не маючи власної авіації, бойовики здатні успішно протистояти одній із найтехнологічніших армій у світі. Це — важливий момент. Штати пішли шляхом захоплення панування в повітрі і вирішили, що захопивши його, вони вже виграли партію.
Але ні у хуситів, ні у ХАМАСу, ні у «Хезболли» авіації не було за визначенням, і тому в протистоянні з ними фаза «захоплення панування в повітрі» була відсутня як така — і більш того, ті змогли виставити досить потужну протидію, застосовуючи дуже специфічну тактику, відпрацьовану з урахуванням розуміння того, що і як робитиме ізраїльська армія. Звідси — підземні комплекси та ракети, які були не просто заховані у десятках, якщо не сотнях будівель, а були поставлені в певне місце так, щоб над ними побудувати будинок.
Про підземні лабіринти, в яких були заховані всі комунікації, сховища та виробничі приміщення, годі й казати. І тут знову слід зазначити, що навіть не техніка створення підземних комунікацій та військової інфраструктури, а сама ідеологія переходу під землю через неможливість протистояння авіації противника теж прийшла з Ірану. Це означає, що там усе це перебуває у більш просунутому стані. Але американці навіть не взяли до уваги ізраїльський досвід, хоча діють вони проти спільного ворога. З цього приводу близькосхідна преса пише наступне:
«Згідно з даними американських розвідувальних служб, Іран здатний відновлювати бункери та шахти запуску балістичних ракет лише за кілька годин після ударів, що завдаються США та Ізраїлем. Про це в суботу, 4 квітня, повідомляє газета The New York Times з посиланням на розвідувальні доповіді, що опинилися в розпорядженні видання… Розвідувальні матеріали також вказують, що арсенал Ірану все ще достатній для продовження ракетних обстрілів: Ісламська республіка зберегла суттєву кількість як самих ракет, так і мобільних пускових установок… Як випливає з доповідей, американські розвідслужби сумніваються в тому, наскільки США наблизилися до знищення іранського ракетного потенціалу — мети, яку адміністрація президента Трампа називала однією з ключових у цій війні. За словами американських джерел, ознайомлених із деталями, розвідувальні структури США не можуть із високим ступенем упевненості оцінити, скільки саме пускових установок залишилося в Ірану. Проте, за їхньою оцінкою, Тегеран зберігає можливість використовувати залишки запасів балістичних ракет і вцілілі пускові установки для завдання ударів по Ізраїлю та іншим країнам регіону».
А ось і причина нещодавніх відставок у Пентагоні. Мабуть, там дедалі гучніше почали заявляти про те, що спочатку була обрана застаріла концепція ведення бойових дій і що бойове планування проводилося без урахування характеру підготовки противника саме до такого способу ведення війни. А від себе ми додамо, що, швидше за все, «рушники» мають якісь подібні напрацювання і для ведення сухопутної операції. ЦАХАЛ може докладно розповісти про те, чого йому коштувала наземна операція в секторі Гази. Тільки хто ж це буде слухати?
Далі буде
> ЦАХАЛ може докладно розповісти про те, чого йому коштувала наземна операція в секторі Гази.
І чи привела вона зрештою до бажаного результату.