Це означає, що безумовного панування в повітрі, у звичному розумінні цього терміну, досягти не вдалося, і ще велике питання — з якої причини. А їх може бути дві: або уражені не всі засоби ППО, або Іран має можливість поповнювати свої втрати за рахунок зовнішніх джерел. Принаймні, вже зафіксовано не менше десятка рейсів китайських військово-транспортних літаків із місцем посадки на півночі Ірану. Точніше, зафіксовано зникнення міток цих літаків у повітряному просторі Туркменістану поблизу кордону з Іраном. Там літаки вимикають свої транспондери і, за неофіційними даними, здійснюють посадку на найближчих іранських аеродромах. Що вони туди возять — велике питання.

Але в будь-якому разі іранська ППО не вибита на 100%, і, як видно з масштабів останньої рятувальної операції (коли ВПС США шукали та знайшли екіпаж збитого важкого винищувача F-15E), огризається вона вельми болісно, хоч і працює з укриттів. Очевидно, що чим довше триватиме «бліцкриг імені Тромба», тим втрат буде більше. І це ж тут ще не проводилася наземна військова операція. Щойно і якщо вона розпочнеться, втрати почнуть рости як на дріжджах. І справа не тільки в тому, що піхота за визначенням зазнає більше втрат, а й у тому, що вона діятиме виключно в режимі авіаційної підтримки. А це означає, що літаки будуть «прив’язані» до певної локації, що зробить їх вразливішими для ППО противника.

І тут постає питання про те, що ні сам Тромб, ні тим більше те його оточення, яке так чи інакше зав’язане на ухваленні рішень військового характеру, розпочали війну вчорашнього дня, не розуміючи вже змін, що відбулися в принципах її ведення, і тим більше — не розуміючи того, з яким ворогом вони ведуть війну. І тут не обов’язково мати на увазі досвід війни в Україні, оскільки Тромба вивертає навиворіт від самої назви нашої країни. Достатньо подивитися на власний досвід протистояння з хуситами.

Там теж була застосована концепція дистанційної війни, і вона показала свою повну неспроможність. Адже, по суті, американці змушені були відвести своє військово-морське угруповання, не домогшись докорінного перелому в ході протистояння, і за великим рахунком, усе залишилося на тому ж місці, що й перед початком бойових дій. А все тому, що хусити старанно готувалися до тієї війни, яку вони отримали, а американці — ні. Вони вивалили на Ємен кілька мільярдів доларів у вигляді різного роду боєприпасів, але так і не домоглися докорінного зламу військової структури хуситів. Уже тоді стало зрозуміло, що старі інструменти у такого роду військових конфліктах просто не працюють.

Адже хусити не самі по собі розробили масу прийомів для того, щоб витримувати масовані ракетно-бомбові удари і залишатися здатними продовжувати бойові дії. Їх цього навчили іранські радники, які давали відповідні уроки і сирійцям, і «Хезболлі». А це означає, що самі бородані мають куди більші знання та навики у використанні таких інструментів. П’ять тижнів просто нескінченних бомбардувань різних цілей по всій території бородатого Ірану так і не принесли бажаного результату, оскільки Тегеран так і не капітулював і навіть не пом’якшив своєї позиції.

Призначивши на посаду міністра оборони Хегсета, Тромб сам під себе заклав бомбу. За рік із невеликим той провів кілька серій чисток керівництва Пентагону, і, як тепер з’ясовується, чистки ці проводилися не за принципом звільнення дурнів та нероб, яких вистачає в будь-якій армії, а тих — хто не виявляв належної шани йому самому і, звісно ж, шефу. Від себе він додав ще кілька критеріїв відсіву. Він практично зупинив службове зростання не білих офіцерів та генералів, жінок та різних меншин.

Далі буде