Не годуйте тварин (Частина 5)

Автор: anti-colorados

Проте американська зброя доходила і до комуністів. І найнеприємніше для КНР полягає в тому, що та Китайська Республіка, яка була суб’єктом міжнародного права ще до комуністів і з ким Вашингтон уклав договір на постачання зброї, існує й зараз. Просто республіка відступила на острів Тайвань, а комуністи через ООН позбавили її своєї назви, а щоб своє стадо про це не здогадалося – стерли все це з історії і зараз розповідають про те, що вони практично самі перемогли японців.

Правда ж, це щось нагадує і з крадіжкою назви, і з закресленням історії, і з тим, що ці дві сутності намагаються кусати руку, яка вигодувала їх у найважчі моменти історії, коли їхня державність могла б зруйнуватися зовсім? І ось зараз ще раз згадаймо табличку на вольєрах у зоопарку: «Не годуйте тварин». Можливо, їх справді час припинити відгодовувати? Якщо вони справді поводяться як невдячні, зарвані тварини?

Але це ще не все. Як було сказано вище, були ще два реципієнти ленд-лізу, і якщо Британія досі вдячна Штатам за те, що ті надали потужну військову та політичну допомогу, то Франція про це теж трохи забула. Там люблять розповідати, як Шарль де Голль із тріумфом повернувся до звільненого Парижа, але чомусь не хочуть згадувати, що його групу військ повністю екіпірували та озброїли американці і увійшли вони до Парижа на американській техніці. Ба більше, там не згадують і того, що більша частина армії де Голля складалася з бійців Іноземного легіону та корінних жителів африканських колоній, переважно алжирців. А переважна частина французької армії та флоту залишилися під командуванням Віші і були повністю лояльними Рейху. Там тільки потягни за ленд-ліз – і все одразу розлізеться.

Ну, й повернімося вже в новітню історію. Штати не дали до кінця розвалитися совку, хоча могли б просто нічого не робити і спостерігати за тим, як він дробиться до малих повітів чи улусів, де-не-де формуючи національні територіальні утворення. Це неодмінно сталося б на хвилі соціальних заворушень і відсутності продовольства. У найважчий момент США та Європа відгодували зголоднілу шкапу, щоб вона не врізала дуба. Причому на гуманітарці такий собі товариш путін заробив свій перший мільйон баксів. Це він так рятував рідний Пітер від голоду, що насувався. Але в очах пітерців путін – улюблений цар, хоча він їх тримав за худобу і наживався на їхньому скрутному становищі, а ось Штати, які слали «ніжки Буша», і Європа, що контейнерами відправляла продовольчі пайки і товари першої необхідності, виявилися їхніми споконвічними ворогами тому, що ці байки розповідає їхній цар-шахрай.

А Китай – туди само. Все це індустріальне диво, яке відірвало мільярдне населення від порожніх мисок та відвело їх убік від того, на що можна подивитися в КНДР, теж було зумовлено індустріалізацією, яку влаштували США, а потім – і Захід. Вони відмили комуністів від того вічно брудного вигляду, в якому жив їхній великий керманич і про чуханство якого просто ходять легенди, створили їм промисловість і відкрили свої ринки, і тепер ця брудна ганчірка відчула себе брудним драконом і викладає добірки про війни США.

Ось так і виходить: відгодували цих двох тварин двічі поспіль, і ті, віджершись і перепочивши, взялися висувати претензії своїм рятівникам. Звідси треба зробити простий та остаточний висновок. Наступного разу, коли вони доведуть себе до стану, коли тимчасово сховають свої сокири та кувалди й жалібним голосом почнуть підвивати знайоме: «Мадам, мсьє, же не манж па сіс жур», – треба твердо і впевнено приколоти на їхній вольєр табличку «Тварин не годувати!».