Автор перекладу: Світлана
Із серії «Проти ночі»
КОРМЧИЙ, АБО ТОЙ, ХТО ВЕРТИТЬ КОРМОЮ
Продажне тіло залишається таким завжди, і після першого разу воно отримує щось на кшталт тавра, яке вже неможливо змити. Воно й зрозуміло, адже якщо пацієнт зрадив, а значить і продав, раз, то зрадить і вдруге, бо далі це буде статистика. Інша справа – ставлення до таких продажних сутностей. Хтось їх намагається покарати, хтось ними користується, але всі зневажають. Саме це прутін продемонстрував не раз і, швидше за все, це йому вилізе боком. Ну, а разом з ним під роздачу може потрапити і курник, якщо особисто не відхреститься від цього персонажа публічно і нещадно.
Адже всі чудово пам’ятають, що піднявшись на вершину влади, прутін відчайдушно шукав визнання на Заході і після відходу від влади президента США Буша-молодшого навіть досяг успіху в цьому. Містер Обама вирішив влаштувати перезавантаження стосунків з упирем, хоча в нього на столі, безумовно, лежав стос документів, який чітко характеризує цього упиря. Хоч як це безглуздо виглядає, але президент-демократ, відновлюючи стосунки з прутіним, злив принципи демократії в унітаз. Ну, а в Європі у прутіна взагалі все було «по яснах», бо з одного боку – друг Сільвіо, з іншого – друг Ніколя, а буквально під ним у вигляді веселої конячки – Анжела.
Але потім він вирішив, що досить бути дворянкою стовповою, а час бути навіть не вольною царицею, а володаркою морською… Але не склалося. У розпал цього чаду він стикнувся з Україною і сфінктери не витримали, і тоді його перекупив Китай. Причому купив з тельбухами, тобто з корисними і некорисними копалинами, і прутін, хвацько крутнувши кормою, перекинувся в інший табір. І загалом для нього це сталося відносно безболісно, тому що цивілізований Захід не має кровожерливих традицій, і тому там знизали плечима і просто запам’ятали цей маневр.
Але тепер прутін знову почав демонструвати посилену гру вертлявою кормою вже перед Трумпом, явно показуючи Сі, що він може закрутити роман і з володарем чуба. Тільки от Китай – не розслаблений Захід, що вічно рефлексує, і там купленій речі завжди знаходять потрібне місце. Навіть якщо ця річ постійно намагається з нього висковзнути. І тут справа навіть не в процесі обертання кормою, а в почутті міри. Тобто амплітуда і частота обертання повинні залишатися в безпечних межах. Якщо порушити якусь неписану техніку безпеки, то можна зробити собі нерви, і не тільки їх.
А просто зараз різними каналами з Китаю йдуть попередження діду Кабаєву про те, що як для продажної сутності прутін поводиться занадто розмашисто, забуваючи, в чиї руки він вклав найдорожче. Ба більше, він необачно забув про те, що якщо цей хтось стисне це найдорожче, то дідусь враз обернеться не на володарку морську, а натурально – на бабусю. Спостерігачі вказують на те, що Китай не робить різких рухів і заяв, а суть його позиції виявиться в діях. Як не крути, а Китай має багату історію міжнародних відносин, і тому в нього багатий досвід, як позитивний, так і негативний.
А цей досвід, безумовно, дає свій відбиток на ті дії, які ми зараз спостерігаємо. І з урахуванням того, наскільки вміло (поки) Пекін парирує дурість Трумпа, можна не сумніватися, що багато ходів було розраховано наперед, а тому – передбачено варіанти дій у відповідь. І можливі прутінські піруети, напевно, теж було враховано. І знову-таки, всі дії у відповідь виконуються тихо і майже непомітно для сторонніх очей просто серією послідовних, легких рухів.
Причому спочатку начебто й непомітних, але обізнані люди сприймуть це як знамення або попередження про те, що буде після цього. Зокрема, звертають увагу на те, як зараз виглядає позиція Китаю під час голосування щодо резолюцій стосовно України. Якщо США вже не раз голосували проти України, то Китай, який раніше підтримував курник, тепер утримується. І більше того, публічно висловлює позицію про те, що жодних сепаратних рішень щодо України, прийнятих Москвою та Вашингтоном без участі України та ЄС, він не визнає.
Словом, якщо продажний холуй не схаменеться, то у Китаю не залишиться жодного вибору, крім жорстко поставити його в стійло. Тим більше, що східні традиції якраз на цьому й побудовано. Там немає рефлексії чи нальоту демократичних традицій. Натомість є розуміння того, що якщо комусь було заплачено грошима, становищем або чимось подібним, але обов’язково суттєвим, то необхідні послуги буде стягнуто жорстко і сповна. Щоправда, прутін вважає себе втіленням божества, якого все це не стосується, але він може опинитися в настільки теплих руках, що неймовірно здивується цьому факту.
ЩЕ РАЗ ПРО КИТАЙ
Не секрет, що більшість FPV дронів, що використовуються на фронті з обох боків, мають китайську ДНК. Зрозуміло, що багато вже локалізовано, але ключові вузли та агрегати – в основному китайського походження. У світлі викладеного вище ситуація може різко змінитися, але поки що Китай крізь пальці дивиться на те, що відбувається, даючи заробити своїм виробникам. Однак у такій позиції все частіше виникають дуже цікаві повороти, про які стає відомо лише випадково.
Так, ми не раз уже чули, що противник активно застосовує різні засоби РЕБ як на лінії фронту, так і в тилу. Причому це не завжди стаціонарні пристрої, а іноді й переносні. Ну, і звичайно, або основна начинка таких девайсів, або повний виріб теж має китайське походження. І ось як противник описує один із таких приладів саме у плані його застосування проти наших дронів:
«Федеральна служба військ нацгвардії (ФСВНГ) Росії та компанія «Оружейная палата» у листопаді 2023 року уклали дев’ять держконтрактів на постачання з Китаю комплексів виявлення та нейтралізації безпілотників «Выжигатель». На них витратили 820 мільйонів рублів, пишуть «Известия» з посиланням на джерела. Російські військові спробували застосувати ці антидронові рушниці в Україні, але вони не спрацювали…»
Тут чомусь згадалося оповідання чи то Стівена Кінга, чи Конана Дойла, в якому було описано несамовиту сцену: «Він прийняв десяту упаковку віагри, але в кімнаті залишалася стояти лише свічка».
КИДОК ПО-СИРІЙСЬКИ
Як відомо, після втечі з Сирії Башара Асада і відповідно – падіння його режиму, в кремлі будували хитрі плани про те, як би зберегти свій вплив на регіон. Що вони тільки не робили: і клялися в любові, і повернули частину коштів, який, відходячи з Сирії, суто на пам’ять прихопив Асад, і навіть посилали в Дамаск ходоків з дарами, анонсуючи нестерпний прорив у стосунках, але ось що сьогодні написав обізнаний ТГ-канал:
«Джерела в СЗР фіксують бажання і спроби влади Сирії зупинити активні бойові дії в регіоні. Зокрема, з початку року було щонайменше три зустрічі з представниками Ізраїлю. Співрозмовники у Кремлі зазначають: «Ситуація на Близькому Сході не випала з поля зору. Ми активно контактуємо з новою сирійською владою. Одна з ключових вимог, до речі, – передати їм Асада». Завдання РФ, кажуть у розвідці, – зберегти наші сильні позиції у регіоні. А умовне перемир’я між Ізраїлем та Сирією створює безліч проблем».
Он воно що, Михаличу! Нормалізація відносин між Ізраїлем та Сирією – проблема для кремля. А казали, що Нетаньяху розглядав можливість поїхати в москву на парад. Як казав доктор Ватсон: «Заплутана історія…»