«Миру – мир»

Уперше опубліковано: 02.03.2018

Авторка перекладу: Світлана

Кабінет міністра закордонних справ рф Сергія Лаврова. У кабінеті лише він, і більше нікого. Перед ним на столі лежать кілька папок із різнокольоровими закладками. У стіл вмонтовано підслуховувальний пристрій, який фіксує всі звуки в кабінеті. За хвилину його телефон з’єднають із відомим журналістом Майклом Ендовським, який працює в елітному виданні Рolar fox.

Лавров почувався цілком комфортно, бо свої стіни допомагали здобути впевненість та спокій. Але він подивився на годинник «Патек Філіп» і вирішив, що за 58 секунд, які залишилися, можна стати ще впевненішим. Почулося шарудіння, потім поскрипування по стільниці і два глибокі вдихи. І справді, йому стало ще краще і прийшло почуття готовності до бою. В такі моменти він почував себе Буцефалом, улюбленим конем Александра Македонського.

Пролунав звуковий сигнал, попереджаючи про те, що за три секунди він буде в ефірі, і журналіст Ендовський зможе все чути й записувати. Підслуховувальний пристрій не міг захопити звук із телефона і тому фіксував діалог, у якому одного учасника не було чути зовсім.

– І я вас вітаю, радий чути.

– Будь-які запитання, ми відкриті для діалогу, тим більше що у світовій пресі накопичилася маса інсинуацій щодо миролюбної політики рф.

– Звісно, миролюбна, ми це говоримо відкрито і всю свою історію. Ми завжди несли мир.

– І туди – теж.

– Так, ми готові застосувати силу до тих, хто не хоче миру.

– Нам нема чого приховувати. Авіація завдає ударів по бойовиках ІДІЛ.

– Ви маєте рацію. Президент заявив про те, що ми здобули перемогу, але її мало здобути, її треба ще й захистити.

– Ми впевнені, що удари завдаються саме по бойовиках…

– Ні, дітей там притрушують пилом і роблять скандальні знімки.

– О, це – стара історія, і президент чітко пояснив, що «вона потонула».

– Ви знову про Сирію?

– Це ж очевидно, Алеппо зруйнувався.

– Звісно, Ідліб і Гута – теж.

– Зрозуміло, що бойовики зруйнували. Ми намагалися їх звільнити, але бойовики перед виходом там усе зруйнували повністю, а ми розгорнули там наметовий госпіталь. Так і було. Я більше скажу, що бойовики завжди щось руйнують.

– Нас там нема і не було ніколи. Це шахтарі повстали.

– Може, і є росіяни, але не повірите, це теж шахтарі. Вони туди їдуть із шахтарської солідарності.

– Ні, там фашисти, але вони співпрацюють із ІДІЛ.

– Історія з малайзійським літаком – темна, але ми точно знаємо, хто його збив, – це були бойовики ІДІЛ.

– Якщо вам потрібні докази, я вам надам просто зараз. Просто слухайте уважно, я зараз увімкну гучний зв’язок на другій лінії.

Щось клацає, потім почулися гудки.

– Альо, Хасане? Як ти, дорогий? Як діти? Ну, хвала Аллаху. Тут на лінії журналіст американського видання хоче дізнатися про збитий літак. Розкажи йому, як усе було.

– Просто було, ці невірні свині хулили Всевишнього, пили спиртне і п’яними мочилися прямо на ресепшн. Потім ще погрожували зарізати офіціанта. Словом, коли літак злетів із Шарм-ал-Шейха, ми його збили «шайтан-трубою», а щоб він сильніше вибухнув, ми туди поклали десять кілограмів вибухівки. Ось так усе і сталося.

– Зачекай, Хасане, я про інший літак. Про той, що збили над Україною.

– А де це, дорогий?

– Не важливо, тут треба лише одне з’ясувати, ви його збили чи ні?

– Звісно, ми збили. Шайтан-трубою, а щоб він дужче вибухнув, ми в нього поклали…

– А хіба ви його не ракетою збили?

– Я й кажу, ракетою із шайтан-труби.

– Там же були ракети на гусеничній машині. Великі ракети, чотири штуки, однією ви по літаку влучили.

– Так і було, клянусь, слово честі! Як зараз пам’ятаю, саме цією ракетою підбили.

– Все, дякую, Хасане, я тобі пізніше подзвоню.

– Ось бачите, все прояснилося. ІДІЛ знищив той літак.

– Ну, як звідки? Там же військторг недалеко працював.

– Ні, про кокаїн я вам нічого не можу розповісти, МЗС до цього не причетне. Тим більше аргентинці ж самі кажуть, що борошно прислали. Так ми з неї млинці на Масляну смажили.

– Щодо зброї, про яку говорив президент, я не можу сказати нічого конкретного, бо це – не наш профіль, але просто зауважу, що ці технології справді існують. Наприклад, багато хто сміється з нашого прем’єр-міністра за те, що він всюди спить. Але це – міркування дилетантів. Йому з Каліфорнії надсилають добірний канабіс для нервів, то він поєднує випробування зброї та лікування. Лазерною зброєю йому підкурюють цигарку прямо зі Сколково. Зрозуміло, що напруга від самого експерименту та її різке скидання за допомогою канабісу навіть слона кине в сон.

– Я не знаю подробиць, але точно знаю, що ядерні двигуни поставили не лише на ракети. Такий двигун стоїть на дельтаплані або, як його називає президент, «Стерхольоті», і навіть на його власній «Ладі Калині».

– Мені теж було приємно з вами поспілкуватися, шкода, часу для цього майже немає, треба йти боротися за мир.

На якийсь час все стихло, але потім знову пролунав шурхіт, скрип по стільниці і два глибоких вдихи в обидві ніздрі. На тому інтерв’ю і закінчилося.