Філія російського спецназу в Німеччині (Частина 2)

Наскільки можна зрозуміти, автор зміг зачепити нижню частину середньої ланки прокремлівської структури. Але ми чудово знаємо, що і вищий ешелон німецької влади теж залучений до цієї небезпечної гри. Як неодноразово зазначалося, москва успішно використовує принцип батога і пряника. Пряники роздаються практично відкрито. Дивно, що Німеччина, яка постійно наполягає на викоріненні корупції у найвищих ешелонах влади в Україні, не провела навіть поверхового розслідування загадкового факту, коли колишній канцлер ФРН Шредер і частина його команди після закінчення каденції дружно пішли працювати в німецькі структури «Газпрому». Подібних прикладів можна знайти настільки багато, що заяви гера Штайнмаєра щодо України та росії вже не здаються зовсім несподіваними. Найвищі органи влади Німеччини напхані діячами, які наїли щоки та потрійне підборіддя на російських пряниках. Щодо батога, то тут дуже допоміг ексглава спецслужб Маркус Вольф, що пішов із НДР. Кажуть, що Вольф пішов не з порожніми руками, а з найважливішими та найцікавішими документами його єпархії.

Для довідки: якщо трапляється якась катастрофа на кшталт загибелі держави (як це сталося з НДР), то керівники оперативних підрозділів спецслужб, особливо зовнішньої розвідки, зобов’язані вжити всіх заходів для надійного та повного знищення агентурних справ та пов’язаної з ними документації. Таку установку вбито у спинний мозок будь-якого спецслужбіста. Навіть менші за масштабом події, якою був Майдан, спричинили масове спалення подібних документів оперативними службами СБУ. Тут на службістів нарікати нічого: вони зробили те, що змушені були зробити, бо в них на руках залишаються повні розклади життя і смерті агентів.

Так от, Маркус пішов із приданим. Відомо, що НДРівська спецслужба «Штазі» вважалася однією з найефективніших у світі. За своєю ефективністю та стійкістю вона була порівнянна з ізраїльським «Моссадом». Основним полем діяльності Штазі була ФРН. Крім того, відомо, що Штазі використовувала фундаментальний принцип КДБ – пріоритетну роботу з агентурою, на відміну від ЦРУ, яке дедалі більше йшло у збір даних технічними засобами. Це свідчить про те, що основним коником Штазі була дуже успішна робота з агентурою. Скільки агентів було на зв’язку – ніхто не може знати напевне. Мало того, в обов’язковому порядку вербувалися агенти «глибокого залягання», які після вербування майже не використовувалися, але супроводжувалися по життю аж до набуття політичного чи державного статусу, що становить оперативний інтерес.

Найчастіше йшлося про молодих людей, студентів. Вони консервувалися на десятки років, щоб у потрібний момент перед ними постала непоказна людина і назвала умовну фразу, яка активізувала цього агента. На той час агент уже багато чого досяг і розуміє, що якщо спливе його давнє вербування, то доведеться прощатися з усім, чого вдалося досягти такими зусиллями. І ось агент «прокинувся». НДР почила в Бозі у 1990 році. Тоді подібним агентам було по 20–25 років. Відтоді минуло 26 років. Тобто цим людям зараз 46–56 років. Тепер уважно дивимося на вік людей, які посіли політичний та державний Олімп.

Тож Вольф подарував рф батога, який ніяк не міг оцінити Єльцин і якому знайшов застосування путін. Якщо скласти це і те, що виявив унизу Boris Reitschuster, – виходить досить небезпечна картина, і не лише для Німеччини.

Все це говорить про те, що вразливими до цієї зарази є представники різних верств населення, яких об’єднує старий імперський дух, яким зараз просочена і росія. Тож путін уже досить успішно просуває ідеї фашизму не лише в росії, а й за її кордонами. Причому у Франції праві рухи навряд чи зможуть зробити щось серйозне, але Німеччина має власний імперський досвід, і що найголовніше – досвід відновлення імперії. Нехай і ненадовго, зате потужно. Так, що здригнувся весь світ.

Якщо до всього сказаного додати хоча б приблизні суми, які витрачаються на ці заходи, то картина «дружби» з Європою взагалі та з Німеччиною зокрема стає цілком зрозумілою і навіть відчутною. Схоже, що фрау Меркель ще не цілком зрозуміла, як саме виглядає цей пейзаж. А може, чомусь не хоче цього бачити.