Слід зауважити, вони всі там хотіли іншої війни і в них довго не вкладалося в голові, що, навіть кинувши всі свої сили в Україну, можна гарантовано отримати набагато більшу гору трупів без будь-яких відчутних здобутків. А зараз реальність починає проступати через «Діди воювали», «Можемо повторити» та інше. І те, що проступає, ніяк не тішить навіть найшаленіших імперців та мілітаристів.

«У світлі доповідей про стратегічну ініціативу, нові звільнені бабкосела, при фактично стоячому фронті я не уявляю, в який момент відбудеться прийняття неминучого і ми перейдемо з режиму повзучого стояння двійками в режим максимального збереження своїх військовослужбовців і громадян з нанесенням противнику постійної шкоди до моменту, коли він буде змушений сісти за стіл переговорів. І продовжувати переговори треба, вже відштовхуючись від фактичної ЛБЗ. І вже не військовим, а дипломатичним шляхом вирішувати долю цих 15%…»

Он воно як! Виявляється, не всю дурість із голови вдалося винести. Він ще розмірковує про завдання шкоди, яка… а як же гра в чотири руки? Про свою шкоду якось ще не зовсім стало зрозуміло? Адже сам писав про те, що удари ЗСУ стають все більш далекими та болючими. В якийсь момент нафтова галузь може лягти, а разом із нею ляже й те, що капає в тарілку таких пропагандистів, як «Бомбер», але навіть при цьому упоротий діяч щось таке про переговори почав розповідати.

Мабуть, ось такі одкровення з такого джерела стали тригером і для інших пропагандистських помийок, і, зокрема, на «Табакерці», оцінюючи ці промови, пишуть буквально таке:

«З цього приводу скажемо лише кілька слів.

По-перше, варто подякувати тим небагатьом блогерам, які відкрито говорять про неефективне управління особовим складом у рамках СВО. Втрати техніки та особового складу не відповідають темпам просування.

По-друге, брехня в доповідях лише посилює ситуацію. Багаторазове «взяття Куп’янська» – новий приклад цього. Конкретно ця брехня призвела до загибелі десятків наших хлопців (за окремою інформацією, кількість загиблих перевищила 100). І тінь цієї брехні впала особисто на володимира путіна. І ніхто (абсолютно ніхто) не поніс за це відповідальності.

По-третє, стратегічні перспективи росії в умовах битви за Донбас, яка триває, виглядають туманними. Генерали можуть стрілочками малювати плани взяття під контроль Прибалтики, частини Польщі, але поки що ми продовжуємо спалювати людей у безглуздих штурмах окопів і нір по всьому Донбасу. Штурм за штурмом. День за днем. Стратегічно погодимося з FB: «Кожен день війни ми втрачаємо більше, ніж Україна». Хтось може нагадати, які зараз ті самі цілі СВО?»

Як видно, цитат багато, і вони – довгі, але їх треба було навести, бо пишуть це на провідних пропагандистських каналах. Зрозуміло, що це – не ТБ, але охоплення публіки там величезне, і саме під ці прапори підбивається найдобірніша публіка імперців. І замість бадьорих розповідей про те, як вони наступають, що вже розпочали «Вісло-Одерську наступальну операцію» і вийшли до околиць Вашингтона, вони пишуть, що хоч хтось наважився розповісти правду про те, що насправді відбувається на фронті.

Ні, це не бунт, але тональність там змінилася кардинально, і зараз вони розповідають, що генерали розводять прутіна, як лоха, а він їм вірить і нагороджує невідомо за що. Важко сказати, чи зможуть вони одного разу переступити червону лінію і хоча б поставити запитання про те, що це за цар такий, якому чоботи так безкарно можуть їздити по вухах. Або, ще гірше, як прутін дожився до такого, що в нього немає альтернативної «сигнальної лінії», за допомогою якої він міг би перевірити ще раз слова генералів. Адже він сам відтворював цю маячню вже для стада.

Словом, тут важливий не так зміст наведених вище промов, як тенденція. Напрям зміни тональності. Очевидно, що це сталося не само собою, а під дією наших Сил оборони, які вже перевели процес утилізації військової дурості ворога на промислові рейки. І тут також важлива тенденція. Ще нещодавно наші війська, повільно й огризаючись, але відходили назад, а тепер ворог наполегливо рекомендує самим перейти в глуху оборону. Чи могло бути таке рік тому? А пів року? Тенденція, однак…

5 коментар до “Середня температура по палаті (Частина 4)”
  1. Дякую, дуже гарна стаття!
    Але я повністю згодний з тим, що відновлення особового складу не менш важливе для московитів, як і техніки. Пояснення просте: якщо заміна м’ясного штурмовика цілком можлива, то заміна, наприклад, пілота вимагає часу. що не радує противника і нам на руку. Згадайте перши роки повномасштабки, коли вони щоденно втрачали пілотів. Московити змушені були витягати відставників, але це не дуже допомогло. Згадайте відставного авіційного генерала, якій був збитий в ПЕРШОМУ бойовому вильоті. Були у московитів випадки, коли пілоти відмовлялися від бойового вильоту.
    А ще згадайте ППО московитів в Криму, яке регулярно виноситься в промислових маштабах. Не заміну надходять інши системи, але розрахунки не мають сучасного бойового досвіду, що допомогає те ППО нищити.
    Я цілком розумію, що особовий склад московити не цінують, але масова втрата досвідчених бійців призводить до збільшення втрат особового складу. Згадав випадок, коли московитський механік-водій БМП в паніці чавив власних бійців. Нам це на руку.!

    1. Спробуйте співставити, скільки кацапи за рік випускають пілотів, і скільки — літаків.

      1. Тобто випускний пілот це те саме, що пілот з 10 річним досвідом і нальотом в умовах мирного часу, а потім ще й з бойовим досвідом на есвео?

      2. Лейтенант з училища не буде рівним бійцем капітану з відповідном строку служби нальотом і бойовим досвідом. До того пілотами є пілоти ВТА, Гелікоптерів, стратегічної авіації. Про якіх пілотів йде мова?

    2. Так, літунові не вручиш авіабомбу і не примусиш доставити її пішки за 70 км. Це z-штурмовику можна відмовити у бмп, інших колесах і наказати :”газуй наперєдок своїми”.

Коментарі закриті.