Середня температура по палаті (Частина 2)

СТРАЖДАННЯ

Як ми пам’ятаємо, прутіна просто вивертає навиворіт так, що лисина опиняється внизу, а високотехнологічні розсувні підбори типу «Копита-С2» – вгорі від того, що йому ну ніяк не вдається захопити Донбас повністю. За 12 років захоплення Донбасу багато хто вже втратив саму нитку цієї епопеї, не розуміючи, навіщо воно взагалі потрібне. Однак рабська логіка їм підказує, що «старшим у ж**у не заглядають», і тому якщо дідові таке хочеться, його бажання не обговорюються. І справді, ніхто ж не обговорював, чому в нього так тремтіли руки, коли він маленькому хлопчику цілував животика, як ніхто не обговорював і самої цієї сцени. Це ж не Епштейна в США обговорювати. Ну, подобається дідові таке, і край.

Проте захоплення Донбасу стало чимось на кшталт захоплення Рейхстагу, і без цього дідові і бутерброд не лізе в рот, і Кабаєва не в радість. Тож він спить і бачить, як сам, на хвацькому коні, з сашкою (Дугіним) наголо, захоплює цей самий Донбас і тим самим уподібнюється до Наполеона. І нічого, що Наполеон до свого 51 року здійснив усі свої подвиги, а також здобув блискучі Вікторії, і більше того, вже й помер, а він – розпочав війну за Донбас у 62 роки і продовжує її, хоча лоботрясу цього року стукне вже 74, але йому – хочеться.

Але якщо «захоплення Донбасу» стало величиною постійною, то про нього міркують уже як про щось таке, причини чого давно не важливі, а важливий сам процес і, відповідно те, що очікується в його ході. І ось у письменника відомого своєю упоротістю ТГ-каналу «Файтербомбер» натурально рвонуло відоме місце, і сьогодні він вибухнув одкровеннями, цитати з яких ми наводимо нижче, зберігаючи фразеологію джерела:

«Нам залишилося звільнити 15% Донбасу, і на цьому Донбас буде звільнено. На мою думку, в нас є три основні шляхи, як це зробити.

Перший – це продовжувати повзучий наступ зі змінним успіхом, не зважаючи на втрати, які будуть, м’яко кажучи, дуже великими. Судячи з сьогоднішніх темпів, які сповільнилися, це років п’ять мінімум. Можна його дещо прискорити, відправивши в бій усе, що в нас залишилося з бойової техніки та авіації, і якщо це зробити грамотно і розумно, то приблизно з тими самими великими втратами в особовому складі, але ще додатково і в техніці звільнити ці 15%. І потім переходити в глуху оборону, накопичуючи ресурси…»

Тут потрібна ремарка тим коментаторам, які раз за разом розповідають про те, що збитий літак, спалений танк або знищена РЛС – добре, але значно важливіше – навчений персонал, який відновити набагато дорожче і складніше. При читанні та слуханні таких речей стосовно армії лаптів у мене завжди виникає одне й те саме запитання: «З якої планети звалилися такі фахівці?» Нинішня армія окупантів – зліпок радянської, а до того – червоної армії, де будь-який особовий склад був витратним матеріалом, на відміну від матеріальної частини, за втрату якої можна було і під трибунал потрапити, а під час бойових дій – «без суду та слідства».

І це не фігура слова, бо під час тієї частини Другої світової війни, в якій совок перестав бути союзником Німеччини і став її ворогом, у червоній армії за неповні чотири роки було розстріляно близько мільйона військовослужбовців. Ось це – справжнє ставлення до особового складу, а решта – байки. «Бомбер», хотів того чи ні, але, наголосивши на втратах матеріальної частини, зайвий раз вказав на цю парадигму.

(Далі буде)