Отже, Габбард потрапила на слухання профільного сенатського комітету і продемонструвала всю суть трампістської влади. Їй було поставлено низку конкретних запитань, на які вона не дала жодної відповіді. Наприклад, їй було поставлено запитання про те, чому у щорічному звіті її відомства повністю відсутній розділ, у якому аналізуються спроби іноземних спецслужб впливати на політику США і результати виборів. На це вона відповіла, що вирішила скоротити і без того довгий текст звіту й виключила деякі позиції.

Наступним було запитання про те, чи становив Іран пряму і безпосередню загрозу США перед початком військової операції проти нього. На це вона відповіла, що забезпечує президента найкращою інформацією, а він, і тільки він, робить оцінку цих даних і вирішує, чи становить Іран безпосередню загрозу, чи ні. На це їй нагадали функції відомства, яке вона очолює, серед якого є й оцінка загроз, і після цього попросили однозначно відповісти на поставлене раніше запитання, тобто сказати «Так» чи «Ні». Габбард знову відповіла, що тільки президент може…

Словом, Сенат заслухав діячку у стилі «колесы – насосы», а та хіба що не послала сенатський комітет, але так і не відповіла на жодне його запитання. Вона просто влаштувала балаган, розуміючи, що їй за це нічого не буде, бо на такі посади призначає президент і знімає з посади – теж президент. Тому вона з явним презирством дивилася на законодавців і явно стримувала себе в тому, щоб не показати їм середній палець.

А за місяць до цього вже нижня палата Конгресу заслуховувала доповідь генпрокурора Пем Бонді. Більшість запитань, які ставили їй члени профільної комісії, стосувалися файлів Епштейна, і зокрема, чи є в них дані про те, що Додік скоїв кримінальний злочин. На це Бонді рішуче заявила про те, що «Рафик невиновный», ба більше, вона сказала те, що про невинуватість Трампа всі знають.

Але фокус у тому, що близько половини всього масиву файлів Епштейна так і не розсекречено, попри вимоги відповідного законодавчого акта. А те, що потрапило у відкритий доступ, заретушовано цензурою так, що частина аркушів є практично повністю чорним зображенням. Проте Конгрес має право вимагати конкретні документи без цензурного закреслювання, і, врешті-решт, він отримав частину документів.

Охочі можуть переглянути відео з результатами аналізу цих документів, а в кого на це немає часу – стислий переказ документів, які було складено ФБР і сюжет у яких визнано таким, що відповідає дійсності. Йдеться про свідчення жінки, яка, будучи підлітком у віці 13–15 років, зазнала сексуального насильства з боку Додіка. Вона дала свідчення про те, що її змусили ублажати Тромба, і той заявив їй, що він зараз навчить її, як повинні поводитися хороші дівчата, після чого розстебнув штани, дістав фрагмент тіла і опустив до нього голову підлітка, але та – вкусила старого ловеласа за фрагмент, після чого той зажадав прибрати цю неправильну дівчинку, яка так з ним обійшлася. Все це викладено в документах, які не зазнали обробки чорною фарбою.

(Далі буде)

3 коментар до “Сізіф і Конгрес (Частина 2)”
  1. Трамп, може у МСЕК, за участю Крупи і МОЗ та Пенсійного фонду України, отримати=придбати довідку про %відсоток втрати працездатності його дітородного органу через покусані частини його тіла!!??!
    Єрмак з татаровим і Мін’юстом, це організують….

  2. як повинні поводитися хороші дівчата
    ____
    Там було маленькi, а не хорошi (“little girls”), що же огиднiше.

Коментарі закриті.