Черчілль на руїнах Ковентрі
Уперше опубліковано: 14.02.2021
Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Друга Світова війна стала такою подією, з якої треба засвоювати уроки й зараз. Причому ці уроки бувають не такими, які зазвичай бувають у кожної війни. Масштаб цієї події настільки великий, що дає змогу поглянути на цінності цивілізаційного масштабу. Але, напевно, найдивовижнішим уроком цієї епопеї є дещо зовсім несподіване. Величезна війна, як за площею і кількістю залучених до неї військ, так і за масштабом втрат, насамперед – людських жертв, просто нафарширована подіями, кожна з яких гідна окремого опису, але в результаті вийшло так, що рівнозначні за своїми наслідками події отримали абсолютно різну оцінку як сучасників, так і різних дослідників цієї теми. Однак найдивовижніше те, що деякі з цих подій взагалі виявилися невідомими й забутими, а замість них було придумано якісь безглузді, штучні сюжети, які розвалюються з ганьбою та тріском при їх найближчому розгляді.
А, між іншим, це – покажчик чи навіть симптом, який демонструє, що з колективною свідомістю щось не так, а в окремих випадках – зовсім не так. Адже якщо щось таке з дуже важливого і знакового забуто, це – неприємно та сумно, а от коли хтось починає вигадувати якісь лубочні історії – це зовсім інша річ. І здавалося б, це вже – дно, але виявляється, ні, дно ще нижче, бо одночасне викреслювання з історії одних подій та вигадування на їхнє місце інших – це вже важка недуга і, напевно, ознака того, що автори таких дій та вдячні споживачі таких підробок самі себе ставлять поза межами цивілізованого світу. Наведемо лише один (із безлічі) приклад такого стану речей.
Тим, хто встиг зачепити варіант «радянського» різновиду історії тієї війни, добре відомий масштаб її фальсифікації, але не всім відома її глибина. Ось її ми зараз і виміряємо тільки в одному з безлічі місць.
Отже, перший погляд на Другу світову війну очима совка, або тепер – рф, миттєво впирається в першу, цілком очевидну підробку. Вони її перейменували й дали свою назву – «вітчизняна». Тут ми не станемо занурюватися у все різноманіття фальшивості цього терміна, а просто зауважимо, що ця фальшивка – калька з іншої фальшивки, такої ж «вітчизняної» війни 1812 року, історію якої росіяни теж вивернули навиворіт, і коли зробили це в деталях – присвоїли цю ганебну через свою фальш назву.
Але ходімо далі. Виклад історії цієї війни з цілком очевидних причин наводиться в обмеженому просторі та часовому проміжку. Судячи з варіанта совкової історії, більша частина війни відбувалася в Європі, і в ній протистояли один одному Рейх та совок. Десь на задньому тлі якимись млявими штрихами також описується участь інших країн у цьому процесі, хоча вони підключилися до війни у вигляді Другого фронту аж у 1944 році. Звідси – висновок: совок сам усіх переміг, і втручання союзників на кінцевому етапі війни вже ні на що не впливало. Тим більше що воювати союзникам майже не довелося, бо німці їм здавалися без проблем, а от із більшовиками воювали на смерть.
Такий виклад повинен був сказати споживачам такої історії про те, що метушня союзників була настільки мізерною, що звертати на неї увагу просто немає жодного сенсу. Так воно й було зроблено. Ну, і плюс до того, хай і не повністю, бо це було неможливо, совкова «історія» війни обрубала два роки її початкової частини та чотири місяці – заключної. Воно й зрозуміло, адже якщо тільки почати докладно розповідати про ці шматки війни, то впаде її штучна середина, яку більшовики й назвали «вітчизняною війною».
(Далі буде)