Неквантова заплутаність (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Нейтральні спостерігачі, які регулярно відстежують хід бойових дій в Україні, окрім іншого, вказали на новий і справді незвичний тренд, показаний яскравими «військкорами» лаптів. Справа в тому, що деякі з них говорять про ситуацію на фронті, спираючись на свої власні джерела і за допомогою зображення карт певних ділянок фронту. Роблять вони це практично весь час і сприймаються публікою насамперед через ці карти та коментарі до них.

Довгий час вони залюбки малювали просування своїх військ, а натяки на об’єктивність робили дуже своєрідним чином. Вони просто «забували» показати на своїх картах нестерпні перемоги, за які чимало кашкетів здобули високі нагороди, підвищення та збільшення кількості або калібру зірок на погонах. Потім розкривалося, що чоботи водили фюрера за ніс, і це йшло їм у залік, а самі вони наголошували, що не мають наміру грати у брудні ігри. Так тривало досить довго, і вони явно відпрацювали свої технології відображення або невідображення тих чи інших подій на своїх картах.

Але ось із другої половини січня на кількох ділянках фронту склалася незвична як для останніх трьох років ситуація. Ворог потрапив у пастку своєї нової та довгий час – успішної тактики просочування, коли малі групи, часто –  «двійки», проходили в тил позицій ЗСУ, що забезпечувало рух уперед без застосування броні чи якихось важких засобів. Але, як виявилося, така ситуація може працювати в обидва боки. Групи, що просочилися, не можуть утворити суцільну лінію фронту і, по суті, не мають флангів та стійкого тилу. Рано чи пізно ця особливість мала зіграти контра, і вона зіграла.

Якісь світлі голови з командування ЗСУ дійшли висновку про те, що такі групи за визначенням вводять себе в ситуацію тактичного оточення, і тому цим треба користуватися для того, щоб методично знищувати ці групи так, щоб не мати власних втрат. Але й це не все. Адже ворог, закидаючи вперед такі групи, змушує їх надсилати фото й відео з цього місця і на підставі таких «доказів» малює великі ділянки території як захоплені, але, як було сказано вище, суцільна лінія фронту і суцільне штрихування на карті – дві різні історії, а в результаті у певних ситуаціях випадає можливість контратакувати через це «решето», і таке стало відбуватися в режимі конвеєра.

У підсумку наші штурмові підрозділи стали просуватися вглиб позицій противника і, підтягнувши туди більше сил і засобів, закріплюються, формуючи нову лінію фронту. І ось тут постала проблема у «військкорів». Адже одна річ – не вляпатися у фейкові повідомлення про «перемогу» і не замалювати якийсь шматок карти своїм кольором, і зовсім інша – показати на власній карті просування ЗСУ, коли власний генштаб мовчить, як риба об лід. І ось нейтральні спостерігачі вже кілька днів поспіль пишуть про те, що «військкори» таки почали показувати просування ЗСУ, хай і з усією пролетарською скромністю, але все ж таки – процес пішов.

Звідси робиться висновок про те, що ситуація у лаптів справді складна і що вже ніхто собі не може уявити, у що це виллється. А тим більше що вже самі лапті пишуть про те, що ЗСУ розширили «кіл-зону» настільки глибоко, що це взагалі може закінчитися плачевно. Про це, хоч і пошепки, але вже говорять, а деякі попереджають, що якщо нічого не робити, ситуація може обернутися тим, що було влітку-восени 2022 року.

(Далі буде)