Ормузький детектив (Частина 2)

Водночас бородаті застосували вкрай ефективний засіб протидії, про який вони говорили вже давно, і ось це для нас найцікавіше. Бородаті завжди говорили про те, що в разі прямого військового протистояння з США вони перекриють Ормузьку протоку. Як кажуть джерела з Білого дому, Тромб серйозно не розглядав таку можливість, бо Іран сам зацікавлений у вивезенні нафти, а окрім як через цю протоку, іранську нафту з Перської затоки ніяк не вивезти. Але, як тепер усім відомо, блокада відбулася.

І ось чим довше Тромб грається в лицаря, тим довше стоять танкери, а головні спонсори Додіка – найбільші нафтові компанії США – тиснуть на Чуба, змушуючи його якось вирішити питання блокади або згорнути цей захід, доки не настала глобальна енергетична криза, не потрібна нікому. І тут виникають лещата, в яких затиснуто тестикули найкращого президента гольф-клубу.

З одного боку, продовження військової кампанії жере прірву ресурсів за неможливості пред’явити якісь адекватні результати, а з іншого – ця кампанія вже дестабілізує світову економіку, і що далі, то сильніше. Кинути все Чуб уже не може, а як розблокувати протоку – не знає, бо такий варіант не прораховувався, бо дід сказав, що такого не буде. І тут пропонуємо придивитися до ситуації уважніше.

ХТО ВИНЕН І ЩО РОБИТИ?

Як ми пам’ятаємо, у своєму літаку Борт № 1, у якому Тромб літає разом із журналістами, як завжди, на виході з дверей туалету, притримуючи рукою одвірок та оглядаючись на журналістів, Додік оголосив про те, що іранського флоту вже немає. Звучить це пафосно, от тільки ця заява ніяк не вплинула на блокаду протоки. Танкери як горіли, так і горять. А ті, хто повірив словам Тромба про те, що «жодної блокади немає» і що треба сміливіше рухатися через протоку, були змушені перевіряти справність вогнегасників та іншого вже не у вигляді навчань, а як вимушений захід.

Практично всі такі повідомлення мають однаковий формат – що танкер було атакований невідомими боєприпасами. Але якось не надто переконливо виглядають подібні повідомлення просто тому, що за 17 днів бойових дій та після десятка атакованих танкерів ніхто так і не зрозумів, чим саме їх атакували. Спробуймо розібратися в цьому самостійно. Перше, що спадає на думку, – анонсоване рушниками мінування. Але, як повідомляють різні джерела, танкери з іранською нафтою проходять протоку без проблем.

Тож мінування – під питанням. Звісно, вони могли залишити чистий фарватер біля свого берега, але щойно стало б відомо про мінування решти протоки, уздовж іранського берега пролетіло б пару літаків морської авіації США і міни закрили б цю чисту доріжку буквально за кілька хвилин. Тобто застосування саме такого засобу для Ірану небезпечне не менше, ніж для інших. Тому цей варіант не виключаємо, але все ж таки віднесемо його до чогось на кшталт крайнього засобу.

Як було сказано вище, бородатий флот потоплено, і він фізично не може вийти в протоку і щось робити для блокування руху. Тож цей інструмент відпадає без варіантів. Москітний флот навряд чи вдалося знищити повністю, але в разі його застосування ніхто не писав би про «невідомі засоби ураження», а прямо вказали б на цей варіант. Адже не помітити катер, що йде до танкера, неможливо, плюс до того, на кожному судні є локатор, який фіксує пересування інших суден на кілька десятків кілометрів навколо, включаючи катери. А це означає, що сигнал лиха було б подано ще до самої атаки.

(Далі буде)