Трохи паразитології (Частина 4)

Але на нас чекають нові суди – щодо незаконного заволодіння буровими вежами та пограбування шельфу України, звідки рф викачала понад 7 млрд кубів газу. Отже, можна сміливо припускати, що на 10 млрд сума боргу Україні не зупиниться, а на такі гігантські суми ще й пеня йде щодня. За рік сукупно вона може добігати до 1 млрд доларів.

При цьому борг по українських судах буде не дуже просто стягувати, звертаючи це стягнення на майно «Газпрому» за кордоном, а ось рішення Стокгольмського арбітражу прийматимуться в Європі без питань. Отже, куди падатиме «Газпром»? Цілком можливо, що в бік України. Але зрозуміло, що такий приз ми не зможемо утримати за визначенням, і тут якраз з’явилася інформація про те, що Нафтогаз оголосив конкурс на керуючу компанію, під чию відповідальність буде передано газотранспортну систему України. Можливо, йдеться про ширшу операцію і готується структура, яка перехопить у «Газпрому» управління трубою на території рф. У будь-якому випадку, такий хід проглядається дуже легко.

Щодо ядерної зброї, то вона має покинути територію рф повністю і остаточно. Остання промова путіна свідчить, що там немає нічого здорового. Натовп дорогого бидла капав слиною, дивлячись мультик, на якому ракета бомбить територію США. Тож ядерну зброю буде звідти вивезено. Як – інше питання. Наприклад, у 1988 році ніхто не повірив би, що лише через кілька років до Штатів поїде майже весь збройовий плутоній, але це сталося. Є думка, що технічне вирішення цього питання вже підготовлено, а юридично це можна провести дуже легко, шляхом денонсації Будапештського меморандуму та подальшої реституції. В результаті більша частина ядерної зброї законно повернеться на територію України, де, напевно, партнери допоможуть її надійно розмістити та облаштувати базу зберігання до моменту остаточного рішення щодо неї.

Можливо, викладене вище звучить дещо фантастично, але якщо перенестися на рік назад і дати комусь прочитати промову Курта Волкера, де він говорить про необхідність ліквідації лднр як інструмента окупації росією території України, то ніхто б у це не повірив. Ніхто б не повірив і в те, що президент України перед пресою спокійно заявить, що ЗСУ має не лише функцію оборони, а й звільнення окупованих територій. Тобто анонсовано готовність вибивати з нашої землі балалаєчників. Це в москві почули та проковтнули.

Однак такі заяви не беруться на рівному місці. Це відбувається у зв’язку з прийнятими рішеннями, запущеними механізмами та прорахованими результатами.

Тож Мюрид помилився. Путін розповідав пристрасті про ракети та інше не для того, щоб підняти градус і примусити до переговорів, а тому, що він старий пердун, який вижив з розуму і вже не знає, що йому робити. Точніше, не так. У нього є люди, які окрім гімнів та од, все-таки можуть говорити правду. Напевно, таких людей небагато, може, двійко, але вони є. У принципі путін розуміє, що загальна тенденція веде його курник до розвалу, бо ціни на нафту й газ провалилися і передбачувано поклали економіку, але подальше підвищення не призвело до її зростання. З цього випливає, що побудована особисто путіним економічна модель рф безумовно і правильно реагує на падіння вартості вуглеводнів, але зворотної послідовності вже не демонструє.

Стан стагнації умовно підпадає під визначення «без руху», а в марксистсько-ленінській філософії, яку так чи інакше путін вивчав, сказано: «Рух – життя, відсутність руху – смерть».

Загалом щось таке йому обов’язково розповідають, і він намагається нервово рухатися. Війна з Україною нічому не допомогла, війна в Сирії – те саме. Навіть дрібні епізоди сирійської кампанії демонструють процеси, які відбуваються в рф на макрорівні.

Згадаймо, як розрекламували похід авіаносця «Кузі» до берегів Сирії. Він ледве доповз туди, втопив два літаки і безславно поповз назад, і схоже на те, що він більше не плавець. Лише тиждень тому сталося щось подібне, хоча воно й не встигло набратися ганьби так, як це зробив «Кузя». На авіабазу «Хмеймім» прилетіли два експериментальні й найновіші літаки ВПС рф – Су-57, ще відомі під назвою ФАК-ПА. Що там мала продемонструвати пара тих аеропланів – невідомо. Тільки вони вже полетіли, так нічого серйозного й не показавши.

Якщо взяти вже невійськові теми, то тут можна згадати свіжі заяви «Газпрому» про припинення транзиту газу, потім – відкат на те, що транзит продовжиться, але вони будуть скаржитися, а тепер уже йдуть повідомлення про те, що москва змирилася з рішенням Стокгольмського арбітражу. Тоді виникає запитання: навіщо треба було ганьбитися тупими заявами?

Відповідь все та ж: дідусь Вова вже не знає, що йому робити, і переговорів з ним ніхто вести не бажає. Кулю женуть у лузу, і путін точно знає, в яку саме.