Авторка перекладу: Світлана
Із серії «Проти ночі»
Якщо вже сьогодні мова зайшла про війну в Затоці, то й закінчимо день цією темою. Як і слід було очікувати, Ізраїль повернувся до ураження цілей, які мають досить логічний вигляд. ЦАХАЛ повідомив про те, що авіація добивала залишки авіації бородатих, а також аеродромну інфраструктуру їхніх авіабаз. Теоретично Іран може отримати літаки з курника та Китаю, і для того щоб їхня наявність не призвела до помітного посилення рушників, іде зачистка відповідної інфраструктури.
Тим часом Іран знову запустив ракету в бік Туреччини, проте її знову успішно перехопили. І якщо минулого разу бородаті мамою клялися і розповідали про те, що цей ракетоподібний виріб натурально летів у бік Ізраїлю, але піддався спокусі та полетів разом із перелітними птахами на північ, якраз на територію Анатолії, то цього разу крити було нічим, і бородаті вирішили промовчати. На це Ердоган зауважив, що подібні дії можуть зробити глибоку рану у свідомості турецького народу та кинути тінь на тисячолітні добросусідські стосунки. Важко сказати, чи відкидала тінь ракета, яка летіла по Туреччині, але йому все ж видніше.
А тим часом найкращий президент усього Мар-а-Лаго присоромив екіпажі танкерів, які не наважуються йти водами Ормузької протоки. Він зазначив, що жодної блокади протоки не існує і там цілком можна їздити, як у себе вдома. Таку свою заяву він обґрунтував тим, що іранський ВМФ уже перестав існувати, і все більш-менш велике, що плавало, – теж, але наскільки відомо, за весь час бійки протокою не пройшов жоден американський військовий корабель. Та й сам Додік ніколи не відрізнявся особливою хоробрістю. Принаймні, молодим лоботрясом він якось не поспішав на війну у В’єтнамі, а тато його вдало відмазав від героїзму, який синок міг там влаштувати і до якого він зараз закликає екіпажі танкерів.
Схоже на те, що блокаду протоки Додік вирішив вилікувати дзеркальними засобами. Сьогодні стало відомо, що американці почали бити по іранських танкерах у районі Ормузької протоки, і виявляється, горять вони точно так само, як горіли танкери, атаковані Іраном. У що це все виллється – побачимо, але вже зараз зрозуміло, що жодного дієвого плану на цей випадок не було відпрацьовано, і зараз іде чиста імпровізація.
А тим часом уже давно є пропозиції, як можна було б вирішити іранську проблему. І між іншим, цей рецепт цілком міг би підійти і для курника. Йдеться про розчленування цього терористичного утворення на частини відповідно до етнічної більшості певних територій.
У такому разі можна було б забезпечити контроль над узбережжям Затоки та протокою, а також над родовищами нафти. Але від повітряних ударів ніякого поділу не станеться, і працювати над цим планом треба вдумливо і довго. Але у гольфіста на це нема часу. Йому треба писати пости у свою соціальну мережу, штовхати безладні промови журналістам на борту свого літака і неодмінно – озираючись через плече. Плюс до того, ніхто не скасовував гольф. І зрештою, він уже має на руках видатні результати МРТ, але не має таких самих результатів щодо інших аналізів, і все це потребує часу. Тож не до планів йому.
Логічно було б висадити американські війська на іранському березі Ормузької протоки, і просунутися вглиб території Ірану десь на 20-30 км, створивши там укріпрайон, прикритий американською авіацією і флотом. Принаймні, прямим наведенням по пропливаючим танкерам, в такому разі – з іранського берега стріляти було б вже проблематично. А пуски ракет КВІРами по танкерам в Ормузі із глибини іранської території – вже б не вирізнялися ні точністю ні оперативністю.
Принаймні, хоча б частково і, можливо, ненадовго – проблему блокади Ормуза т.ч. можна було б вирішити.
Час для вирішення питання системно сплив, бо педофіл Додік щось розповідав про допомогу, що у дорозі, за цей час були знищені сили, на яких можно було спиратися та будувати нову систему. А тепер лише в’язка сухопутна операція, без визначених цілей. Це надовго, бо партизанська війна у мусульманській країні ще той кайф. Це десятиліття бардака з приходом до влади чогось типу талібів. Додіку варто подивитися радянське кіно, де кіночервоноармієць Сухов пояснює, що Схід справа тонка і поцоваті перемовники типа віткофа та кушера нічого тут не вирішать. Амеріканос обіцяють, що Додік здохне від лобно-скроневою деменції, питання тільки коли? Обіцяють за 4 місяці. Обнадіючий фактор, що поц спить де може, сциться та среться де попало. Отакий скрепний лідор у США.
Сегодняшняя новость о снятии додиком санкций с русни на фоне подорожания нефти оставляет очень большое поле для размышлений. Уж не для этого ли всё затевалось, одним махом убить кучу зайцев – и евреям подсобить, и другу володьке помочь, и кучу дорогостоящих боеприпасов извести дабы местные производители озолотились на будущих контрактах, и на колебаниях нефти хорошо навариться… А вот делать что-то положительное с ираном в планы не входило, не будет там никакой смены власти или её чего-то, скорей всего через какое-то время просто договорятся о прекращении войны и всё. Не удивлюсь, если эти планы были с иранской стороной заранее согласованы. Включая странный набор атакованных стран.
“та кинути тінь на тисячолітні добросусідські стосунки.”-коли закінчилася остання ірано-турецька війна?!