Автор перекладу: Світлана
От ви кажете: «корейці». Ну гаразд, не кажете – думаєте. І звичайно ж, не ті корейці, які «Самсунг» чи «Кіа», наприклад, а ті, які їдять усе, що не встигне від них сховатися, і чий вождь легко переконує опонентів зі свого зенітного кулемета. Здавалося б, де вона, та Корея, а особливо – Північна, але от доводиться говорити про чучхеїстів у режимі реального часу і вже якось утилітарно. Адже тут розгорнувся цілий детективний сюжет, крутіший за «Собаку Баскервілів» чи «Пригоди П’ятачка на Грушевського». Якщо хтось забув, епопея з цими діячами починалася загадково і в абсолютно кремлівському стилі. Досить згадати, як прессекретар кремлівських курантів несамовито спростовував відомості про те, що військові з Північної Кореї таки воюють на фронті. Але Інтернет усе пам’ятає, і це теж.
З іншого боку, прутін його відкрито називав пургометом, що Пєсков постійно й підтверджує. Та й сам прутін – той ще пургомет. Причому достовірно невідомо, який саме сенс вкладав прутін, коли називав свого спікера пургометом, але от із ним – усе зрозуміло. Такий титул самого прутіна має глибше коріння, яке ховається ще в радянському періоді. Ті, хто застав ці часи, безумовно, пам’ятають, що в аптеках тоді продавався лікарський препарат під назвою «Пурген». А судячи з того, як за прутіним тягають валізи з автоматичним змивом, то тут двох думок бути не може.
Словом, минуло лише кілька місяців, і концепція змінилася. Тепер там не лише визнають участь північних корейців у бойових діях, а й навіть визнають їхні втрати. На відміну від власних втрат, корейські визнавати можна. І ось що характерно: противник неофіційно орієнтує публіку на втрати вбитими в межах 100 тисяч організмів. При цьому найскромніші незалежні джерела, які роблять свої висновки на основі об’єктивних даних, дають дані, в рази більші, ніж те, що можна почути від лаптів.
Але в цьому випадку просто візьмімо за основу ці 100 тисяч убитими за всі три роки широкомасштабного вторгнення. А ось втрати північних корейців, за їхніми власними даними, лише за пів року і тільки на курському напрямку склали 8,5 тисячі вбитими і 11 тисяч – пораненими. Але ж ми знаємо, що чучхеїстів двохсотили на Покровському й Запорізькому напрямках, і фактично їх більше. Але тут ми не станемо занурюватися в ці деталі й рахувати загальну чисельність цих втрат, а просто візьмемо за основу дані самих лаптей.
І виходить, що на невеликій ділянці фронту, де йшли не найбільш запеклі бої, адже вони не розгорталися в досить великих населених пунктах, корейці втратили практично десяту частину особового складу, втраченого лаптями за три роки на всій довжині фронту. Але практика показує, що чучхеїсти діяли точнісінько в тому самому ключі, що й лапті. У їхньому виконанні не було якихось незвичайних прийомів чи тактичних рисунків. Ба більше, ворог сам неодноразово вказував, що, на відміну від власного воїнства, чучхеїсти були молодими і фізично добре підготовленими бійцями, а це означає, що вони мали більше шансів вижити на полі бою. Коментарі тут явно зайві. При цьому низка їхніх джерел говорить про те, що якби не було північнокорейських солдатів, війна в Курській області мала б зовсім інший вигляд, а в результаті з’являються ось такі оцінки.
І ось станом на сьогодні їхнє воїнство сильно залежить від корейських військових контингентів. Їхнє ракетне та артилерійське озброєння, за різними оцінками, від 50 до 70 відсотків залежить від постачань з Ірану або Північної Кореї. І ось вони розповідають про те, що можуть знищити не лише Україну, а й НАТО. Втім, як було сказано вище, говорити вони можуть що завгодно.