Навколо іранської війни (Частина 2)

Простіше кажучи, попри те що ми даємо другій адміністрації Тромба найнижчу оцінку за всю доступну для огляду історію США, все ж таки маємо сумнів у тому, що в його оточенні, особливо на вузько спеціальних напрямах діяльності, суцільно одні ідіоти. Ну, не може настільки виродитися владний прошарок, щоб від нього залишився тільки якийсь конгломерат безтямних виродків та ідіотів. Гадаю, що трохи нижче тієї плісняви, яку з собою притяг Додік, все ж таки залишається здорове ядро, яке було зобов’язане знайти можливості запропонувати якісь реальні плани та дієві інструменти.

Другою головною метою операції було знищення ядерної програми Ірану. Недарма ж на манеж випустили абсолютно неадекватного Віткоффа, який кілька разів на камеру розповів про те, що іранці йому вихвалялися наявністю збагаченого урану для виготовлення дюжини боєголовок. Сама така заява вже пахне не дуже добре, бо у становищі Ірану подібні заяви можна і потрібно робити в тому випадку, коли боєголовки вже готові, але просто не випробувані.

А ось хвалитися можливістю їх зібрати може тільки ідіот. Звідси промова Віткоффа, що стала формальним тригером для початку операції, виглядає як ідіотське шоу ідіотів, для ідіотів та про ідіотів. При цьому ми, звісно, не беремося судити про те, як там усе насправді зі збройовою програмою.

Ну, гаразд, іншої інформації у нас немає, і просто візьмімо за відправну точку заяву Віткоффа, яку вважають «останньою краплею» для початку операції. За різними даними, перед знищенням збагачувальної фабрики американськими супербомбами ще влітку минулого року Іран отримав 450–480 кг урану, збагаченого до 60%, але для рівного підрахунку ми вважатимемо, що в них є пів тонни. Це вже в багато разів перевищує вимоги до паливного урану і трохи не дотягує до збройового плутонію, необхідного для виготовлення класичного ядерного пристрою.

Але профільні фахівці стверджують, що з такої стадії збагачення до збройових кондицій уран вже можна довести досить легко і швидко, а головне – для цього не потрібне складне та громіздке обладнання на кшталт газових центрифуг чи чогось подібного, що бородаті ховали в підземних заводах. Простіше кажучи, для подальших маніпуляцій із цими матеріалами вже не потрібні приміщення, які мають певну сигнатуру у плані енергетики, вентиляції та інших ознак, за якими цілком можна вирахувати збагачувальну фабрику з дронів чи навіть супутників.

А це означає, що цей уран може знаходитися будь-де, і там із ним можна буде провести необхідні маніпуляції для того, щоб він перетворився на кілька ядерних вибухових пристроїв. Але це ще не все. Ми – звичайні, нормальні люди, які ніколи не бачили урану в такому збагаченому вигляді і тим більше – не тримали його в руках, дуже слабко собі уявляємо, що це таке – пів тонни цієї речовини. Заради експерименту просто візьміть ручку і папір або відкрийте будь-який текстовий редактор і напишіть там, не підглядаючи в Мережу, як ви собі уявляєте ці пів тонни збагаченого урану? Обов’язково прив’яжіть це уявлення до чогось конкретного, з чим це можна порівняти. А далі – можете не ритися в Мережі, бо далі ми дамо уявлення про те, як це виглядає.

(Далі буде)