Автор: anti-colorados
Насправді сьогодні відбулося принаймні дві події, які для України зараз мають першорядне значення. Перша з них пов’язана з тим, що в небі України та поряд із Україною розгорталися просто безпрецедентні події. Крім того, слідом за військовим бортом, який доставив до Жешува чергову порцію американських десантників, прилетів ще один великий пасажирський борт із США.
Очевидно, що і він доставив особовий склад 82 повітряно-десантної дивізії, але ми не впевнені, що побачили все, що туди прилетіло тільки сьогодні. Плюс два борти зі зброєю до Борисполя, плюс два літаки-розвідники ВПС США в нашому небі. Тобто загалом через підготовку російської агресії сьогодні на нашу користь працювало шість бортів наших партнерів. А український сегмент Мережі та преса загалом були зайняті якимись іншими питаннями, що виявилися важливішими і навіть першочерговими.
На цьому тлі виявилося непомітним повідомлення японського інформаційного агентства Кіодо про те, що Японія висловила протест москві у зв’язку з її демонстрацією сили у вигляді військово-морських навчань біля берегів спірних островів та відразу оголосила, що прийнято рішення поступитися частиною своєї квоти в закупівлях катарського ЗПГ для того, щоб газ пішов у Європу Наскільки можна зрозуміти, частина або весь ЗПГ, призначений для Японії, в березні піде у Європу. А тепер – пошукайте цю інформацію не лише в наших ЗМІ, а й просто у якихось обговореннях.
Але найдивовижнішим є не ця подія. Згадайте про те, в яких барвах розписувався візит «слюнтяя и попрыгуна» Макрона до москви. Згадали? Чудово! А хто знає, що сьогодні в москві була міністр закордонних справ Великої Британії? А вона туди поїхала з тією ж метою, що й Макрон, тільки Еммануель перед відльотом до москви залишив свої тестикули на зберігання красуні дружині, а Ліз Трасс нічого не забула і дала там такий залп, що Маша Захарова верещала в мікрофон про те, що вона не дозволить розмовляти з великою росією в такому тоні, який собі дозволяє глава Форін Офіс.
А Ліз Трасс приїхала до москви вести мову в тому ключі, в якому це міг робити Порох і якого просто не варто чекати від рояліста, в якого весь час щось застрягає між клавішами. Ми наведемо лише кілька цитат із її заяв, які (на хвилиночку!) зацікавили арабську пресу та зовсім не зацікавили українську:
«Велика Британія сповнена рішучості стати на захист свободи та демократії в Україні… Я прибула до москви з тим, щоб закликати росію шукати дипломатичне рішення і дати зрозуміти, що ще одне російське вторгнення до суверенної держави призведе до величезних наслідків для всіх учасників цього вторгнення… Росія тут має вибір. Ми наполегливо закликаємо їх до взаємодії, деескалації та вибору шляху дипломатії».
І щоб ні в кого не залишалося сумнівів у тому, що цього разу улюблена тактика путіна «косити під дурня» не пройде, – наголосила: «Санкції будуть такими, що тим, хто перебуває в кремлі й навколо нього, не буде де сховатися». Це так відстоюються наші інтереси, а тим часом ми читаємо і самі пишемо…
Ось це нам і хотілося б донести до колег. Правила інформаційної гігієни не дуже складні, але вони – обов’язкові, якщо ми хочемо перемогти. А ми – переможемо, без сумніву!
“доставив до Жешува” — українською – Ряшів, польською – Rzeszów, російською – Жешув. То яку мову вперто використовує автор та перекладач? Як би на це питання відповів Тимур (не Міндіч, а Литовченко)? Елемент бойової пропаганди?
“українською – Ряшів”
На всіх сучасних картах це місто означене як Жешув, крапка! Використання назви Ряшів доцільно у якихось історичних, чи псевдоісторичних статтях або розробках. Використання назви Ряшів абияк призведе до аналогічного випаду, що Lwów таки польське місто. Якщо країна на своїх картах пише назву 海参崴 (Hǎishēnwǎі), то це вказує, що країна вважає це місто і територію своєю, і просто за якимось непорозумінням поки що перебуває у власності якихось недоумків. Зрештою це так і є. З 1975 року вважається, що кордони у Європі визначені раз і назавжди. Якщо держава перестає існувати, нові держави повинні відбуватися у кордонах колишньої метрополії і ніяк інакше. Якщо комусь захочеться посовати кордони у Європі, або якимось чином посварити держави спеціально називаючи сусідні міста своїми назвами, хоч би якими історичними вони не були, я б рекомендував би звернути свій погляд на північ. Там цього пана зрозуміють, схвалять і навіть введуть війська для підтвердження своїх намірів. І автор і перекладач діють у цивілізованій площинi, а яку площину вибрав дописувач мені ясно, але на ресурсі заборонені нецензурні вислови.
+
“+”? За цією логікою польською Kraków — тоді українською пишемо та читаємо «Кракуф», хоча завжди було Краків.
То може пан прочитає таку ж лекцію тим,хто ніяк не забуде про “Всходні Креси“ по інший бік кордону? І кому постійно свербить “Волинська трагедія” ? До речі на цю назву по різні боки кордону теж різні погляди,то може нам і тут прийняти точку зору сусідів і теж почати “правильно“ називати ті події “волинською різнею”?
Ряшів https://uk.wikipedia.org/w/index.php?curid=161797
Може “На всіх сучасних картах це місто означене як Жешув”, але на сучасних мапах таки Ряшів, приклад — Віртуальна мапа Ряшів, Польща
Googlemaphttps://24timezones.com/onlinemap_uk/poland_rzeszow
“Якщо комусь захочеться посовати кордони у Європі, або якимось чином посварити держави спеціально називаючи сусідні міста своїми назвами, хоч би якими історичними вони не були,” — То ми ще й на шмат Австріії претендуємо, бо в них вона німецькою «Wien» («В’єн»), а у нас чомусь Відень?
…ці люди впиваються зубами в якусь незрозумілу ганчірку і з захватом тягають її до безсилля.
“…ці люди”: Місто з трьома назвами. Але правильна – лише одна. Магістр філології за спеціальністю «Українська мова та література» ЧНУ ім. Ю. Федьковича і магістр неофілології за спеціальністю «Українська філологія» Ягеллонського університету в Кракові, чернівчанин Дмитро Плантон розглядає наявні в українській мові назви польського міста Rzeszów та аналізує їхню правильність. Найбільш правильна та українська, безсумнівно, форма «Ряшів». У ній цілком українське звучання, на яке вказує характерний м’який звук [р´]. Так називали це місто українці, що жили на території довкола нього самого, особливо в умовах домінації польської мови. Наприклад, у вільному доступі є промова Євгена Олесницького від 1888 року «Володимир Навроцкій, єго значенє і заслуги» про українського економіста ХІХ ст., жителя цього ж міста Володимира Навроцького. Викладена в оригінальній ортографії, вона містить форму «у Ряшеві». Форми «Ряшів», «Ряшева» вжито в газеті «Краківські вісті» від 15 січня 1941 р. у статті Миколи Дерев’янка «Де є західня українсько-польська границя?», яка теж доступна в Цифровій бібліотеці історико-культурної спадщини. Ці приклади засвідчують, що українці здавна називали це місто саме так. Власне, нічого проти неї не має й «Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Польщі», подаючи форму «Ряшів» як традиційну. Тож загалом можна вважати доведеним, що в українській мові форма «Ряшів» – цілком правильна й питома.
Форма «Жешув», зрозуміло, є транслітерацією польського звучання цієї назви. Взагалі її поява свідчить про те, що рідна назва була надовго забута, і з цим містом українцям довелося «познайомитися» по-новому. Це й не дивно, зважаючи на історію Польщі та України після Другої світової війни. А аргумент, що «це – тенденція називати місто так, як його називають у державі походження», не коректний: місто Краків ми завжди називаємо «Краків», хоч польською воно Kraków (читаємо «Кракуф»), місто Флоренція залишається «Флоренцією», хоч італійською воно Firenze («Фіренце»), столиця Австрії – лише «Відень», хоч німецькою це «Wien» («В’єн»), і таких прикладів чимало. Тож правильне пояснення її використання – лише незнання рідного слова, тому форму «Жешув» навряд чи можна сприймати як природну й нормативну. https://shpalta.media/2020/03/02/misto-z-troma-nazvami-ale-pravilna-lishe-odna/
…німецькою це «Wien» («В’єн»)…
—————————————–
А пан вивчали альтернативну німецьку, чи пана ґуґл забанив? (https://www.youtube.com/watch?v=JqUhoTV69VQ)
Щодо ЗМІ: вибравши членограя та служанок бєні нарід захотів не реалій життя, а шашличків. Дурням зе не сказав, що шашлички будуть з їхнього м’яса. А потім був Чонгар, Буча, двушка на мацкву. Правда зовсім не те, що обіцяв смердюк-пісюаніст? Тому не варто чогось чекати, бо дочекаєтесь того, що отримав ветеран Русінов. Альтернатива є це “ЗСУ та народ”, або Залужний та ЄС.
Дякуємо, за відгук по суті ситуації в Україні!!! Памʼятаймо про історію України і боронімо її від російської війни та зелупнів ригоАнальних!!!
Армія! Мова! Віра!!
Слава Україні!!!
Мабуть коментар пана Ієремії стосувався мене, тож відповім. Усі корені волання про різню з обох боків, роз’ятрування старих ран, веселощі польських “фермерів” на кордоні за моїм суто суб’єктивним сприйняттям ідуть до московського рейху. Не секрет, що перевдягнені з’єднання НКВД різали людей з обох боків, щоб посіяти ворожнечу на віки. Це почерк московитів і не треба робити здивовані очі. По-друге, тему постійно роздмухують усілякі партії і об’єднання, які одержують як не пряму, так опосередковану підтримку того ж рейху. Згине рейх і народи самі налагодять співпрацю, попросять один у одного пробачення, з’ясують, якщо вдасться, які загони НКВД коли і де різали. І з’ясується, що випадків таких, коли у діях брали участь ОУН і АК можна перелічити на пальцях однієї руки. А весь той Молох – це справа вусатого дідька. По-третє, ще живе покоління яке щось чуло і пам’ятає. Пройде ще пару десятків років і ці події будуть сприйматися як розповіді про куликовську битву. Не буде підігріву суспільної свідомості, усі ці рухи швидко маргіналізуються і на них будуть дивитися, як на божевільних.
Але все це може відбутися тільки за умови по-четверте. Московський рейх має бути зруйновано. Безповоротно.
Знаю багатьох з Польщі. Якщо чесно, їм та трагедія зараз не важлива, якщо не сказати різкіше. Важлива старим дідам, які завтра підуть у засвіти, історикам і мерзотникам, які роздмухують старий попіл. А буде ЄС, чи інша структура, взагалі не буде проблем. Хочеш жити “на Кресах” – купляй собі житло/землю і живи. Розумні люди завжди знайдуть рішення, ідіоти завжди будуть воювати за примару.
“Пройде ще пару десятків років і ці події будуть сприйматися як розповіді про куликовську битву.” Не будуть!. Бо для поляків Пілсудський герой, котрий відновив державу, а Бандера — вбивця. .А для українців Бандера == відновник української державності, натомість Пілсудський — автор та натхненник пациікацій, коли людей забивали до смерті шомполами тільки за те, що вони українці.https://uk.wikipedia.org/w/index.php?curid=503775 Пробачити — так, забути — ні! А щодо теперішньої війни, то я з того світу прокляну нащадків, якщо забудуть.
Саме про це написав автор – знайти якісь дрібязки і на них будувати всю тему. Польське місто Жешув ним і залишиться, хоб чого не хотів. Поляки не перейменували назву, але написали і вимовляють її так, як їм зручно на власній землі.
А стаття була про інше – про допомогу союзників перед війною, яка ще не почалася, але має початися. Це було головною ідеєю.