Автор: anti-colorados
Чим би там не було зумовлено падіння імпорту нафти, Китай не демонструє якоїсь нервозності чи просто занепокоєння з цього приводу. Така поведінка означає, що такий стан речей не просто влаштовує Пекін, а є індикатором правильності руху, який визначив Сі для країни. Це – тривожний сигнал усім, хто видобуває, продає та перепродає нафту. Величезний споживач нафти поступово виходить із гри, а це означає, що глобальне споживання нафти справді починає знижуватися.
Пам’ятається, свого часу було багато міркувань про те, як Аравія може обвалити ринок нафти, просто запустивши у виробництво всі свої видобувні потужності. Але саудити дочекалися моменту, коли це можуть зробити й без них. А профільні експерти зараз косяться на провислі потужності НПЗ у Китаї і говорять про те, що якщо там дозволять експорт нафти і завантажать усі потужності, то може обвалитися і ринок нафтопродуктів. А тим часом Додік б’ється за Ормузьку протоку, намагаючись прорубати вікно у позавчорашній день.
Ну, а в курнику зараз опинилися на «китайському шпагаті», бо дедалі більше лаптів великого калібру розуміють, у яку позицію всіх їх загнув дзюдоїст і водночас – любитель гімнасток. Так, усі пам’ятають про те, як перед своєю останньою поїздкою до Пекіна прутін анонсував підписання контракту про будівництво газопроводу СС-2 («Сила Сибіру – 2»). Він був у цьому настільки впевнений, що зробив заяву в тому плані, що питання вже вирішено і він їде на формалізацію рішення. Для цього він узяв із собою Льошу Міллера, адже саме він мав ставити свій автограф на контракт.
Але як ми знаємо, під час поїздки «пришел невод с тиною морскою». Загалом, крім гастрономічних делікатесів, коли прутіну згодували кажана під виглядом качки по-пекінськи, переконуючи його в тому, що звір щойно літав і гучно крякав, нічого досягти не вдалося. Імператор прийняв васала, витер ноги на знак особливого розташування й відправив назад у бункер, до його гімнастки. Без панди і газопроводу.
І ось, згідно з виданням The Wall Street Journal, китайські урядовці дипломатично висловили маленьке прохання лаптям про те, що більше не слід публічно порушувати тему СС-2, бо вона нервує Сі, а йому зараз не можна нервувати. Вік і здоров’я вимагають економити нерви, а не витрачати їх куди заманеться. А щоб товаришам усе стало зрозуміло до кінця, їм ще раз нагадали, що Китай цікавить цей проєкт тільки і виключно на умовах, які давно було викладено і прутіну, і Міллеру, а тому жодних змін позицій Китаю не буде. Якщо прутін готовий прийняти ці умови, процес відразу запуститься, ну а якщо ні, то нема чого гаяти час.
А умови Китаю – прості. Або прутін постачатиме газ цією трубою і по СС-1, виставляючи ціни як для власного внутрішнього ринку, або газопровід і родовище мають бути оформлені як китайська концесія. Кажуть, що Китай був готовий купити і сам «Газпром» за поточними цінами, але від цього прутін відмовився одразу. А все це разом свідчить про те, десять років переговорів і численні васальні візити прутіна до Пекіна мають незмінний нульовий результат. І все б нічого, але Китай робить подальші ходи.
Сі бачить, що прутін вже настільки загнав себе в кут, що з нього можна вити будь-які мотузки. І якщо він намагається крутити кормою, то цю корму можна й поміняти. Ось як це описує ворожа преса:
«За володимира путіна, який розірвав зв’язки із Заходом, росія повною мірою перетворилася на молодшого партнера Китаю, який нехай обережно і непублічно, але маніпулює нею у своїх інтересах. При цьому Пекін непомітно налагоджує відносини з російським правлячим класом, не обмежуючись путіним та його найближчим колом… Китайці зміцнюють зв’язки з чиновниками та представниками еліти, які визначатимуть майбутнє росії після відходу Путіна, зазначає WSJ. У країні дедалі частіше виявляють випадки китайського шпигунства і вербування чиновників середньої ланки, але москва не поспішає оприлюднювати цю інформацію або обговорювати її з Пекіном через страх погіршити відносини».
І тут пригадується кумедний звичай, заведений у стародавньому світі, а потім – і в колі мафіозі. Персонажу, що проштрафився, надають право зробити все самостійно і так, як він хоче. У Римі це була гаряча ванна і розкриті вени, у мафіозі були свої красиві методи. Судячи з усього, вова настільки докрутиться кормою, що товариш Сі не дасть йому такого вибору і все зроблять його люди, нехай і куплені в оточенні прутіна.
на знак особливого розташування –
на знак особливої прихильності
Хвилин десять колупалась в закутках памʼяті: знаю, що є правильне українське слово, а згадати так і не змогла. Аж ось воно! Дякую, Ви мене врятували від подальших мук пошуку.
В Україні “крякають” не качки,а вОрони,щоправда не зовсім “крякають”,а “крячуть”. А качки “кахкають”,як свині не “хрюкають”,а “рохкають”. І якщо хтось до когось добре ставиться, то це він робить не на знак доброго “розташування” , а саме на знак доброго ставлення.
— Куме, а Ваш собака якої національності?
— Як то? Хіба може бути в собаки національність?
— Е, не скажіть. От як Ваш собака гавкає?
— Та звичайно гавкає — “Гав! Гав!”
— От бачите, Ваш — українець. А мій — “Ґаф! Ґаф!”, отже, москаль.
Через Ормузьку протоку йде не лише нафта, а й скраплений газ із Катару, який охоче скуповують всі, кому потрібно взимку чимось грітися.
Як побічний, але дуже важливий продукт газового виробництва – з Перської затоки надходить гелій, без якого неможливо виготовляти напівпровідникові мікросхеми.
Також з Перської затоки на міжнародні ринки надходять мінеральні добрива, без котрих є неможливим землеробство у багатьох регіонах планети.
Тому, Ормузька протока – це не лише про бензин для автомобілів, це ще про багато видів різноманітної продукції, без якої завтрашній день може і не настати.