Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
За нашими подіями і за тим, що демонструє найнестерпніше приємний президент, із поля зору випав Китай, а без нього багато процесів не можуть відбуватися в принципі або ішли б зовсім не так, як ми це бачимо. Скажімо так, на тлі того, що виконує Додік на Близькому Сході, багато аналітиків пророкували якісь космічні ціни на нафту, але їхні пророцтва не збулися.
З одного боку, за цей час суттєво зросла пропозиція нафти із тих джерел, які мали скромні частки на ринку. Як було сказано раніше, одна лише Венесуела видала на ринок у рази більше нафти, ніж за Мадуро. Воно й зрозуміло, бо зараз багато хто називає держсекретаря США Марко Рубіо тіньовим правителем Венесуели. Але не тільки звідти пішло більше нафти, а й істотно наростили видобуток та експорт нафти африканські країни. Проте навіть це зростання пропозиції, яке утворилося на тлі падіння експорту нафти із Затоки, не могло так згладити цінові піки, а це свідчить про те, що і з попитом відбулися суттєві зміни.
Просто згадаймо, як уважно біржові спекулянти стежили за динамікою економіки Китаю, який став найбільшим споживачем нафти у світі. Зазвичай діяла схема: загальне зростання економіки безумовно та пропорційно впливає на зростання споживання нафти. І загалом до останнього часу Китай так і діяв, але просто зараз ситуація відчутно змінюється, і ці зміни впливають на глобальний ринок нафти.
Так, обсяг імпорту нафти до Китаю у червні впав на 41,3%, до найнижчого рівня майже за десять років, повідомляє Reuters з посиланням на дані митниці КНР. У червні Китай імпортував 29,27 мільйона тонн нафти, або 7,12 мільйона барелів на добу – мінімум з жовтня 2016 року. Завантаження китайських НПЗ також скоротилося до десятирічного мінімуму через слабкий внутрішній попит та обмеження на експорт нафтопродуктів, запроваджених Пекіном для забезпечення енергетичної безпеки на тлі війни на Близькому Сході, зазначає агентство, і на те є свої глибинні причини.
Згідно з офіційною статистикою, Китай демонструє нехай уже не бурхливе, але все ж таки зростання своєї економіки, а тому різке просідання споживання нафти не може бути викликано цим чинником. Простіше кажучи, залежність, яку останні два десятки років використовували біржові аналітики, для прогнозу цін нафти, у плані споживання Китаю вже точно не працює. Reuters прямо вказує на те, що це викликано різким скороченням попиту на пальне всередині Китаю, і слід вважати, що головним імпульсом цього падіння став масовий перехід населення на електромобілі.
І справді, в самому Китаї вартість автомобілів та електромобілів приблизно одного і того самого споживчого сегмента може відрізнятися в рази, роблячи вибір електрички практично безальтернативним. Згідно з відкритими джерелами, ось як виглядає співвідношення продажів нових легкових машин у Китаї, між ДВЗ та електричками.
| Рік | Продажі ICE (ДВЗ) | Продажі NEV (електро + гібриди) |
Частка ICE | Частка NEV |
| 2020 | ≈17,8 млн | ≈3,9 млн | ~82–83% | ~17–18% |
| 2025 | ≈10,85 млн | ≈15,6 млн | ~41% | ~59%
|
Саме в цьому закладено основний драйвер зниження споживання нафти і нафтопродуктів. За даними того самого джерела, зараз у Китаї простоюють майже половина НПЗ, тому що в країні на нафтопродукти попит обвалився, а регулятор обмежує продаж нафтопродуктів на експорт. Сі поставив завдання поступово позбавлятися від брудних виробництв у Китаї, і тому НПЗ потрапили до розряду вимираючих тварин.
(Далі буде)