Автор перекладу: Світлана
Учора Додік зрозуміло пояснив усім, що це за переговори він веде з прутіним з приводу України. І, між іншим, цим поясненням він акуратно, але глибоко вмочив портрет бородатої ляльки, яку називають віцепрезидентом, у надра унітазу. Нагадаємо, що цей хронічний пацієнт напередодні, стоячи біля трапу літака, на якому він катається в ролі VIP-туриста по світу, причому – за казенний кошт, заявив про те, що для укладення угоди про війну в Україні сторонам доведеться піти на територіальні поступки. Він не уточнив, якою саме областю чи регіоном згодна поступитися росія, але з його слів випливає, що він йому відомий, але це не озвучує зі скромності і через те, що комахи в його бороді відволікають від розумних думок.
І от сам Додік пояснив усім, що його віце виконує приблизно таку саму роль, як і пєсков у прутіна, тобто несе пургу. Докучливим журналістам Додік на пальцях пояснив, що єдиною поступкою, яку йому вдалося витиснути з прутіна, є припинення вогню. Він досі їздить на мертвому коні про те, що кабаєв може легко захопити всю Україну, а він, заслужений гольфіст птахоферми, грудьми лягає проти цього. З урахуванням того що час від часу він повертається до думки про нестерпну могутність росії, яка влаштувала розгром Наполеона, мабуть, маючи на увазі ящик бренді, та Гітлера, справивши нужду на своїх солдатів і солдатів союзників, він генерує цю дивну ідею.
При цьому його якось не бентежить простий факт, що США воювали у Другій світовій війні 1 364 дні, а лише широкомасштабне вторгнення росії в Україну станом на зараз триває вже 1 159 днів, проте за цей час переможець Наполеона і Гітлера, одночасно – друг Рюрика, не досяг успіху у своїй війні. Вже очевидно, що його прекрасне волосся, яке він тепер миє набагато сильнішим напором води, стало притулком такої кількості тарганів, що це просто помітно щоразу, коли він тільки відкриває рота. Зрозуміло, що Україна зараз не в тому стані, щоб прямо пояснити товаришу, в чому він помиляється, але якби й захотіла, то довелося б займати чергу за охочими.
Ну, а ми у зв’язку з останньою заявою Додіка передаємо привіт усім колишнім нашим, які осіли в США і проголосували за Трумпа. Щойно дід справив нужду прямо їм на усмішки, чим вони можуть пишатися, і зрозуміло, я не можу їм радити, що робити в цьому випадку, але просто рекомендую перечитати свої обурені листи, якими нас завалювали кілька місяців поспіль, захищаючи свого кумира. Але повернімося до черги тих, хто хотів би пояснити Додіку за життя, за своєчасність прийняття ліків і взагалі за об’єктивну реальність.
Насправді їх набагато більше, ніж це можна було б уявити, але зазвичай увагу звертають на великі політичні постаті, чиї слова та дії зумовлюють суттєві наслідки. Тут ми не станемо наводити останніх цитат президента Мексики чи прем’єра Канади, які не шкодували їх останнім часом. І це зрозуміло, бо вони, безумовно, вважають себе ошуканими саме Трумпом, адже його особистий розгонистий підпис стоїть під тристороннім договором про зону спільної торгівлі між США, Мексикою та Канадою. Тобто ці двоє сусідів на собі відчули повну вагу кидка Трумпа і, без сумніву, вони краще за інших розуміють ціну не лише його слів, а й його підпису. Тож залишмо їх осторонь і просто погляньмо на голову та хвіст цієї
Так, просто зараз із дідом відбуваються якісь дивні речі. Вчора він ляпнув про те, що готовий як є – знизити мита для Китаю, якщо той поводитиметься поступливо. Але з Китаю ніякого ентузіазму не було помічено, хоча розрахунок на нього був. Тоді преса, якою Трумп обліплений як відомо що мухами, поставила недобре запитання про те, що це було. Зрозуміло, ніхто не міг спитати по суті: «Що ж ти, фраєр, здав назад?» Але завуальовано таки запитали, на що Додік заявив, що ця його фраза виникла не на рівному місці, а що ось просто зараз ідуть інтенсивні дипломатичні контакти з китайською стороною. І що є дуже обнадійливі сигнали. Біржа, як заведено, пішла вгору, вважаючи, що, можливо, у діда почали налагоджуватися взаємини з пташкою, яка не вирощує своїх пташенят. Деякі діячі реанімували тему про те, що, можливо, Сі таки зателефонує Трумпу, як Додік того нестерпно хоче, але сталося інакше.
Справа в тому, що журналісти є не тільки у Вашингтоні та Мар-а-Лаго, а і в Пекіні, а там вдалося розговорити співробітника китайського МЗС, який повідомив, що жодних контактів немає в принципі, і цьому є просте пояснення. Позиція Китаю залишається незмінною з того моменту, як Трумп засів у Білому домі та потягнув кермо на себе. Ця позиція проста і була проілюстрована китайським прислів’ям про дзвоник, який повісили на тигра. Суть її зводиться до того, що хто цей дзвіночок повісив, той його і повинен знімати.
Простіше кажучи, позиція Китаю проста. Штати повинні зняти всі тарифи, які було запроваджено, після чого можна сідати за стіл переговорів та обговорювати умови подальшої торгівлі. Умова ця проста, і виконати її нескладно. Але доки її не буде виконано, предмета договору просто не існує. Воно, звісно, можна взяти і відверто послати на ***, а можна розповісти про тигра та дзвіночок. Але в цьому випадку важливо навіть не це, а те, що Трумп бреше на публіку просто суцільним потоком. Якісь інтенсивні контакти він просто вигадав із носа, чим ще раз показав свою здатність переміщуватися в паралельну реальність і приносити звідти дивовижні відомості.
Якби би він цю реальність вдихав носом доріжкою з білого порошку, тут було б усе зрозуміло, але начебто б за ним такого не було помічено. І знову постає питання про пропуск прийому дуже потрібних таблеток. А ми пропонуємо лише уявити, що про Трумпа думають у Китаї, коли з телевізора дізнаються про те, що вони ведуть інтенсивні переговори. З іншого боку, спецкоманда Трумпа складається з такої страшенної наволочі, що не виключено й інший варіант. Діду розповідають казки, які йому хочеться слухати, і хлопці себе ні в чому не обмежують. Головне – вчасно підскочити з місця і плескати в долоні, коли дід випихне чергову нісенітницю. А решта – деталі. Не здивуюсь, якщо незабаром він розповість про вдалу колонізацію Марса, у зв’язку з чим його перейменували на Трумп.
Ну, а хвіст черги у вигляді графіка зображено на картинці. На ній показано динаміку поїздок туристів з Європи, яким цікаво подивитися на те, як Америка стала великою знову. Точніше, як виглядає її велич просто зараз, коли Адольф, тобто Додік, поставив її в позу низького старту. Словом, дивлячись на цього персонажа та його абсолютно абсурдну команду, відомий керівник лікеро-горілчаного заводу міг би з упевненістю сказати: «Значить, впораєтеся!»