Ступінь тривожності (Частина 2)

І слід зазначити, що тут справа не лише у ліквідації старого бородатого козла, а й в інших моментах. Наприклад, уже всім зрозуміло, що ті системи ППО, які постачають самі лапті, а також китайці, які допиляли російські зразки, відстають від західних систем озброєнь як мінімум на покоління. З того, що американці втратили під час операції, – три літаки, збиті дружнім вогнем, а саме – ППО Кувейту. Як там прийняли літаки за іранські ракети – складно зрозуміти, бо параметри цілей мають відрізнятися просто кардинально.

Але бородатим станом на зараз не вдалося збити жодного літака, а от власну ППО вони вже майже повністю втратили. Принаймні, вже пройшло повідомлення про те, що стратегічні бомбардувальники В-1 зі складу ВПС США як мінімум один раз по-важкому розвантажилися над територією Ірану. Тобто вони заглибилися у повітряний простір ворога, вже не побоюючись ні дій ворожої авіації, ні зенітної протидії. А, між іншим, ці літаки не мають жодних технологій зменшення помітності, як це спостерігається у В-2, і якщо їм дали «зелену» на рейди вглиб Ірану, то це означає лише одне: загрози для них уже немає.

А резиденцію прутіна з юнацькою назвою «Балтай» прикрито саме такими засобами ППО, і це наводить на дуже недобрі думки. Воно зрозуміло, що ЗСУ не мають серйозних протибункерних засобів, але іноді навіть щур вилазить зі своєї нори. У цей момент він стає вразливим для удару швидкісними засобами ураження, оснащеними нескромними боєголовками. Тож тут можна скільки завгодно розповідати, що їхні С-400 тільки виходять на позицію, і все, але коли мова заходить про власну шкурку, такі рекламні пасажі вже не спрацьовують. Але й це ще не все.

У Мережі з’явилися відомості про те, що американський спецназ проводить рейди вглиб території Хохменстану і доставляє зброю для невідомих сил, які вирішили зробити з «вартовими» та їхнім бородатим начальством приблизно те саме, що ті робили з ними майже пів століття. А ми нагадаємо, що особливим шиком у рушників вважалися публічні страти шляхом повішення на гаку автомобільного крана. За нашими даними, ні американська, ні ізраїльська авіація не знищила жодного такого крана, а тому там поміститься багато бородатих діячів.

Зрозуміло, що росія – не Іран, і там узагалі нема кому роздавати зброю, бо рабське нутро не дозволяє їм навіть думку допустити про те, що цих зажертих виродків можна притягти до відповіді найпрямішим і, що найголовніше – традиційним способом, а саме – поставити до стінки. Зрозуміло, що прутін, безумовно, сподівається на повну імпотенцію власного стада, але хто його знає, як воно може обернутися. А роздати зброю завжди знайдеться кому, були б руки, готові її прийняти і правильно використати.

Але страхи виникли не тільки в москві, а й у Пекіні. Скажімо так, уже два дні по іранському телебаченню показують відео прольоту ракет крізь стрій американських кораблів та їх ураження. Рушники у відчаї видають це за фіксацію натуральних подій. Але тут є момент. Коли подія справді мала місце, відео йде з камери, встановленої на ракеті, а не збоку. Простіше кажучи, виникає запитання про те, хто ж знімав проліт ракети? І відповідь знайшлася досить швидко, адже багато ігроманів упізнали сюжет комп’ютерної гри, звідки й було взято відео.

Але в Китаї все «більш інакше», бо там не бруднилися в готові відео для ігор, а поставили завдання ШІ зробити відео ураження американського авіаносця. Його вони ганяють по своєму ТБ як натуральну хроніку подій. На таку дурницю можна пуститися тільки від крайнього ступеня розпачу, і схоже на те, що він таки настав. Ну що ж, якщо ворога так плющить і ковбасить, це означає, що щось робиться правильно.